цю випадкову фразу. Вона відтворює її багато разів, але з певною ймовірністю випадкової помилки – «мутації» – під час копіювання. Комп’ютер вивчає беззмістовні мутантні фрази, «потомство» першої, й обирає одну, що хоч трохи більше нагадує потрібну нам: METHINKS IT IS LIKE A WEASEL. У цьому випадку «переможницею» в наступному «поколінні» стане така фраза:
WDLTMNLT DTJBSWIRZREZLMQCO P
Покращення не очевидне! Але процедура повторюється, мутантне «потомство» знову «розводиться» з цієї фрази, і відбирається новий «переможець». Це триває покоління за поколінням. Після 10 поколінь відібрана для «розведення» фраза матиме вже такий вигляд:
MDLDMNLS ITJISWHRZREZ MECS P
Після 20 поколінь вона буде такою:
MELDINLS IT ISWPRKE Z WECSEL
На цей момент на незаангажований погляд починає здаватися, що тут можна побачити схожість із цільовою фразою. До 30 поколінь у цьому не залишається жодних сумнівів:
METHINGS IT ISWLIKE B WECSEL
40-ве покоління підводить нас до мети на відстань лише однієї літери:
METHINKS IT IS LIKE I WEASEL
А в 43-му поколінні мета нарешті досягнута.
Другий прогін комп’ютера почався з фрази:
Y YVMQKZPFJXWVHGLAWFVCHQXYOPY,
пройшов крізь (знову згадуючи лише кожне десяте покоління):
Y YVMQKSPFTXW SHLIKEFV HQYSPY
YETHINKSPITXISHLIKEFA WQYSEY
METHINKS IT ISSLIKE A WEFSEY
METHINKS IT ISBLIKE A WEASES
METHINKS IT ISJLIKE A WEASEO
METHINKS IT IS LIKE A WEASEP
і досягнув шуканої фрази у 64-му поколінні.
У третьому прогоні комп’ютер стартував з
GEWRGZRPBCTPGQMCKHFDBGW ZCCF
і прийшов до METHINKS IT IS LIKE A WEASEL за 41 покоління вибіркового «розведення».
Точний час, який знадобився комп’ютеру для досягнення мети, не має значення. Якщо хочете знати, то вперше він виконав для мене всю роботу, поки я ходив обідати. Це зайняло приблизно півгодини. (Комп’ютерні ентузіасти можуть подумати, що це надто повільно. Причина в тому, що програму було написано бейсиком – такою собі «мовою немовлят» для комп’ютерів. Коли ж я переписав її паскалем, час виконання склав лише 11 секунд.) Комп’ютери в таких справах трохи швидші за мавп, але насправді розбіжність тут не важлива. Значення має лише розбіжність між часом, потрібним для здійснення накопичувального відбору, і часом, що знадобився б тому самому комп’ютеру в разі роботи на повну потужність із такою самою частотою для отримання цільової фрази, якби його змусили використовувати іншу процедуру, однокроковий відбір, – приблизно мільйон мільйонів мільйонів мільйонів мільйонів років. Це більше ніж у мільйон мільйонів мільйонів разів довше за нинішній час існування Всесвіту. По суті, було б справедливіше просто сказати, що порівняно з часом, який знадобився б мавпі або випадково запрограмованому комп’ютеру, щоб набрати нашу цільову фразу, нинішній загальний вік Усесвіту є мізерно малою величиною, достатньо малою, щоб цілком уміститися
