Новини. Андрій Войніцький
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Новини - Андрій Войніцький страница 5
– І часто вона вас запрошувала?
– Ні. Всього декілька разів. Якось у неї був «дєвішнік»… Я ж кажу, що не була їй близькою подругою! Не входила, так сказати, в близьке оточення…
– Добре, що було далі?
– Я приїхала туди… ближче до вечора…
– Ви самі приїхали? – перебив чорнявий суддя.
– Підвіз знайомий, звати Артур, – відповіла Соня, повільно його розглядаючи.
– Вам відоме прізвище Артура?
Купер назвала, секретар записав.
– Коли я приїхала, то, пам’ятаю, дуже здивувалась, бо там було повно народу. Я думала, вона збере кілька подружок, вип’ємо вина, потеревенькаємо, потанцюємо, ну, ви ж знаєте… – Сивий з готовністю кивнув, немов і справді знав, як проходять «дєвішніки». – А зібралась мабуть сотня гостей, і я там узагалі нікого не знала!
– А ми свідків не можемо знайти! – вигукнув сивий у великому запалі. – Ніхто нічого не бачив! От народ!..
– І чим ви там займалися? – спитав чорнявий з підозрою.
– Ну, там у неї басейн, барбекю, караоке… – почала загинати тонкі пальчики Соня Купер. – Багато чим можна зайнятися…
– Коли ви побачили підсудного Захарченка?
Захарченко підняв до свідка стрижену голову, схожу на вичищений від насіння соняшник. У прозорій руці з синіми жилами він тримав тонкий зошит з якимись своїми нотатками. Купер замислилася, смішно наморщилася і стала схожа на малого лісового гризуна, що винюхав горіх.
– Я зараз точно не згадаю… З ним був той другий, якого всі шукають, здається Денис…
– Луговий?
– Так.
– І хто ще?
– І ще двоє хлопців. У них була своя компанія, тримались разом. Іноді підходили різні їхні дружки, були там ще три подружки Наташі, але я їх знаю тільки по іменах. Здається, Свєта, Катя і Яна… Можу, правда, наплутати… Вони всі разом ходили за нею… Як почет. Любили випити і погуляти за її рахунок. Таких у неї було багато…
– Ви пили на вечірці спиртні напої? – спитав чорнявий суддя.
– Ну випила пару коктейлів… – відповіла Соня з гідністю.
– Чи були на вечірці наркотики? – поцікавився сивий суддя.
Зараз перед ним лежало двоє окулярів. Він узяв одні, покрутив у руках і повернув на ніс.
– Так, був амфетамін, – відповіла Соня буденно. – Його привіз хтось із компанії Захарченка. Може, сам Захарченко й привіз, а може цей Луговий. І траву… ну, марихуану курили, як на мене, в кожній кімнаті. Марихуани було багато.
Я звернув увагу на те, як у племінника Штоса-батька заграли жовна, він, мабуть, уявив сьогоднішні заголовки інформаційних сайтів і сюжети в телевізійних новинах. Адвокати сім’ї Штос добивалися, щоб процес зробили закритим, але судді відхилили клопотання, заборонивши лише відеозйомку в залі. У когось нагорі були причини показати місту наче під лупою брудну