книжок із самодопомоги дають ту саму хибну пораду, подану в тисячу різних способів: поставити за ціль зменшення або усунення конфлікту. Це може видаватися цілковито добрим наміром, однак зверніть увагу на те, до якого висновку ненав’язливо призводить така порада: конфлікт подається як ворог, як щось, проти чого треба боротися, щось, що треба викорінювати. Однак попри те, що конфлікт може завдавати неприємностей і часом навіть болю, його поява в наших особистих стосунках – явище цілком нормальне. Не варто сприймати конфлікт як прояв чогось ненормального, як свідчення того, що потрібно усунути щось, із чим виникли проблеми.
Навпаки, конфлікт – це цілковито нормальне й передбачуване явище. Необхідно лиш навчитися спрямовувати потужну енергію конфлікту у творче русло замість того, щоб дозволити їй стати руйнівною силою. (Трохи згодом ми з’ясуємо, чому конфлікт – це нормально і навіть добре, і що з ним робити.)
А отже, заспокойтеся: якщо у вашій парі чи родині виникли конфлікти, це не означає, що ви не підходите одне одному чи що з вашими стосунками щось не так. Це лише знак того, що ваша родина переживає звичний процес спільного зростання.
Важить лиш те, що ви робите із конфліктами; спрямуйте їх у творче русло.
СЕКРЕТ СІМЕЙНОГО УСПІХУ
Що робить сім’ю успішною? Чим можна вимірювати успіх? Чи існує для цього якась формула?
Особисто я дійшов висновку, що успіх – не лише в сім’ї, але й у будьякій системі – це функція від зовнішньої єдності, поділеної на внутрішню роз’єднаність.
ПЕРШИЙ РІВЕНЬ: ОСОБИСТА ЦІЛІСНІСТЬ
З уроків фізики усі ми знаємо, що в будь-який момент часу енергія лишається сталою, а отже, й обмеженою величиною. Кількість енергії, якою ми можемо користуватися, вичерпна. Навіть найпродуктивніші люди можуть розпоряджатися лише двадцятьма чотирма годинами на добу. Я з’ясував, що стала енергія розподіляється дуже передбачувано. Як? Перш за все, вона йде на те, щоб урегулювати наші внутрішні конфлікти, внутрішню боротьбу. І лише та енергія, що лишається після цього,– якщо така є – витрачається на те, щоб досягти наших особистих і кар’єрних цілей у зовнішньому світі.
Уявіть, що кожного ранку ви прокидаєтесь із певним зарядом своєї батареї – зарядом, необхідним вам для того, щоб увесь день зіштовхуватися з тими випробуваннями, що дає нам світ. Що ж відбувається, коли, скажімо, людина хвора? Припустімо, ви прийшли до лікарні провідати друга. Лікар скаже, що вам не можна залишитись більше п’яти хвилин. Чому? Тому що заряду вашого друга не вистачить на вас. Уся його енергія йде на видужування. Цілком передбачувано, що перш за все його заряд витрачатиметься на вирішення внутрішніх проблем.
Ви колись замислювалися про те, чому хворі люди багато сплять? Для того щоб видужати, їм потрібна енергія. А оскільки тілу вашого друга необхідна
