Наш творчий мозок. Дік Свааб
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб страница 46
З самого початку картина була груповим портретом гільдії хірургів Амстердама, який Рембрандт виконав з ініціативи доктора Деймана. Частини картини, на яких можна було побачити сімох інших хірургів обабіч трупа, на жаль, було знищено пожежею 1723 року у Ваговій палаті, де тоді відбувалися публічні розтини. Уціліла лише центральна частина картини.
Подібно до нашого мозку, митці теж нерідко виокремлюють певні частини своїх творів чи акцентують на них. З цього погляду, вони справжні експерти маніпулювання візуальними механізмами нашого мозку. Американський невролог Вілейанур Рамачандран описав цілу низку універсальних естетичних принципів, які відіграють важливу роль не лише в мистецтві, а й у світі моди та рекламі. Їхня ж основа криється в розвитку й механізмах нашого мозку. Три прості приклади таких принципів і їхнього впливу на мозок – це перебільшення значущості, поєднання та ізоляція.
Перебільшення значущості
Перебільшення ключових ознак із метою викликати приємні відчуття або неспокій характерне не лише для коміксів, де воно набуває велетенського масштабу, а й для мистецтва. Наприклад, у зображенні жіночих ознак, зокрема великих грудей, широких стегон чи великих сідниць у поєднанні з тонесенькою талією. Чудовим прикладом слугують картини Люсьєна Фройда, на яких він зображав огрядних жінок. Наголошення на жіночих округлостях можна побачити й у статуеток палеолітичних Венер (віком приблизно 25 000 років).
Альберто Джакометті у своїй творчості, навпаки, звертався до худющих фігур, які символізували нужденність під час війни.
Ще один приклад перебільшення значущості – мистецький варіант граційної моделі ДНК Ватсона та Кріка 1953 року. Ця модель принесла обом дослідникам 1962 року Нобелівську премію з медицини. Подвійна спіраль структури ДНК слугувала амстердамському архітекторові, фотографу та живописцеві Піту Ґуде (1918–2006) джерелом натхнення для створення величезних спіралеподібних кінетичних скульптур.
Вплив перебільшених форм має неврологічне підґрунтя. Таку поведінку в тварин називають peak shift, зміщення піку: перебільшення посилює привабливість.
Якщо тварину привчити до того, що коло (а не трикутник) – це їжа, то з двох кіл вона обиратиме більше, бо асоціюватиме велике коло з більшою кількістю їжі. Етолог та лауреат Нобелівської премії Ніколас Тінберґен (1907–1988) довів, що той самий принцип стосуватиметься й червоної цятки, яку носить на дзьобі мати-ластівка. Для ластів’ят цятка слугує сигналом, що його