align="right">Усі воєнні дії ґрунтуються на обмані.
Праворуч на малюнку А зображено однакової довжини дві лінії, обмежені схожими на стрілки кутами. На малюнку В кути на одній з ліній повернуті в протилежний бік, що змінює наше сприйняття і створює ілюзію, нібито одна з ліній коротша. Але це не так: виміряйте її і побачите, що обидві лінії однакові. Лінії не змінилися – змінилося наше сприйняття.
На малюнку А кути на кінці ліній ніби розширюють потенційно обмежений простір. Якщо їх повернути в протилежний бік, то здасться, ніби площа звужується й обмежується, і це змінює наше сприйняття довжини ліній.
Просте перевертання кутів докорінним чином міняє те, що ми бачимо на зображенні. Такі самі зміни сприйняття відбуваються після зміни наших усталених патернів мислення з метою розв’язання різних проблем і ситуацій. Коли Генрі Форд почав займатися виробництвом автомобілів, то звичним патерном мислення було, що підприємець має «наближати людей до роботи». Він змінив такий підхід на «наближати роботу до людей» і досяг своєї мети, створивши складальний конвеєр.
Уявіть собі, що ви будуєте будинок і використовуєте «метр» на один сантиметр коротший. Якщо ви думатимете, що це звичайний метр, і використаєте його в будівництві, то отримаєте неправильну висоту стель, неправильні розміри дверей і вікон. Якщо ж ви почнете з перевірки «метра», таких проблем не виникне. Це все стосується й усіх інших проблем: якщо ви починаєте з хибних вихідних посилань, то це призведе до неправильних розв’язань.
Інколи наші припущення здаються настільки ґрунтовними, настільки фундаментальними, що ми навіть не думаємо про їхню достовірність. Візьмімо для прикладу малюнок на наступній сторінці. Ми вважаємо, що дальня від нас фігура, яка нічим не відрізняється від сусідніх, насправді має бути більшою за інші, бо предмети та люди на відстані здаються меншими. Але в цьому випадку таке припущення хибне. Виміряйте фігури лінійкою, і ви побачите, що всі вони однакові.
Багато припущень вважалися правильними протягом сторіч. Але це ще не гарантує їхньої достовірності й не підтверджує їхньої достеменності. Час від часу припущення виставляє напоказ своє фальшиве обличчя, яке ми приймаємо за щось непорушне – за істину, яку неможливо піддати сумніву.
Не відриваючи руки, з’єднайте дев’ять точок не більше, ніж трьома прямими лініями, які проходять через усі дев’ять точок.
Переважна більшість людей робить одразу два припущення: (1) лінії не повинні виходити за межі квадрата, і (2) лінії мають проходити через центр точок. Але жодну з умов не згадано у завданні, а щойно ви поставите під сумнів ці умови, то завдання розв’яжуться доволі легко (див. розв’язок далі).
Розповідають, що Томас Едісон, коли збирався когось найняти на роботу, то запрошував претендента до себе на обід. Якщо гість солив суп, ще його не скуштувавши, то Едісон не брав його на роботу. Він не наймав до себе на роботу людей, у чиїх діях і думках було надто багато припущень зі щоденного життя. Едісонові були потрібні
