те, що Бог помер, Понсе, – відповів я врочистим голосом. – Невже ви не чули? Бог помер, незабаром і я помру, тож і ношу на плечах двадцять заможних ферм.
– Ні, Бог живий, – палко заперечив старий, – і Царство Його наближається. Кажу вам, пане, воно вже близько. Може, й завтра, і тоді земля загине!
– Так казали люди й у давньому Римі, Понсе, коли Нерон робив із них живі смолоскипи собі на втіху.
Понс жалісливо подивився на мене й сумно мовив:
– Надмірне знання народжує неміч. Я завжди опирався. Проте вам, звісно, треба було зробити по-своєму і тягати мої старі кістки із собою. Вивчати астрономію й арифметику у Венеції, поезію та всі оті італійські штучки у Флоренції, астрологію в Пізі, а в тій країні божевільних, у Німеччині, – уже й не знаю що. Хай би їх чорт узяв, тих філософів! Я вам кажу, пане, я, Понс, ваш служник, кволий, темний у письмі дід, я кажу вам, що Бог є, і незабаром прийде час, коли ви станете перед ним. – Він раптом замовк, щось, мабуть, згадавши, і додав: – Він тут, той священик, про якого ви казали.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
