ніяково промови господар замку. – Соня! Проведи гостю до кімнати.
У приміщення увійшла світловолоса дівчинка років п’ятнадцяти, зі блакитною стрічкою у косі яка личила під також кольору гарні очі.
– От ваша кімната. Я усе приготувала. – промовила Соня зачиняючи за собою двері
– Гарний медальйон. – щиро усміхнулась жінка, запримітивши дивну кругу металічну підвіску у формі метелика.
– Дякую. – ніяковіючи відповіла дівчинка.
Наступного ранку Елла поквапилась до лорда, який саме снідав.
– Він так і пролежав тут цілу ніч? – дівчина вказала пальцем на Томаса.
– Мої слуги не захотіли торкатись до нього, побоюючись підхопити прокляття. А сам я не зміг його підняти…Та й було уже пізно…І довго він ще пробуде в такому стані?
– Він мав би уже прокинутись. Ніколи не вгадаю з кількістю зілля. – легко усміхнулась Елла. – Якось моя мама приспала батька таким способом на тиждень.
– Випадково? – стурбовано поцікавився лорд Сатон.
– Ні! Ви що. Мама знала толк в цьому. Саме вона навчила мене цього рецепту. – Елла Райс ще раз поглянула на Томаса. В такому вигляді він їй подобався ліпше. – Батько сильно роздратував маму. І вона підлила йому трішки в їжу. Гарний був тиждень. Ми так гарно провели час і повеселились удвох.
– Чому я на підлозі? – розплющивши очі, одразу запитав лицар.
– Ти ще не бачив свого волосся. – підморгнула у відповідь Елла.
– Як же болить голова.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
