дозволяють кошти, ми можемо поставити вам систему «Периметр». Фірмову. Виробництва Southwest Microwave. Ця фірма встановлює охоронні периметри у всьому світі. І на військових базах, і на атомних станціях теж. У них є чутливі датчики вібрації, інфрачервоні сканери тощо. Це, звичайно, коштує великих грошей, але «Периметр» принаймні дає гарантію.
– Я передам ваші висновки і пропозиції керівництву, – пообіцяв Корецький.
– Я все зазначу у звіті, – мовив Лавр. – Його копія буде вам надана. А тепер я би хотів отримати поповерховий план будівлі й оглянути ліс.
– Там уже темно, – зауважив доглядач. – Краще оглянути його зранку.
– У вас немає ліхтаря?
– А якщо вони там сидять у засаді? – припустив Корецький.
– Тим гірше для них.
– План будівлі, здається, в кабінеті Великого Майстра, – проскрипів брат Олександр. – Ключі від нього має лише господар.
– А коли він тут буде?
– За два дні, не раніше, – замість доглядача відповів Корецький.
– А плану евакуації на випадок пожежі у вас немає?
– Ні.
– Добре, що сюди не заїздить пожежна інспекція.
– І не заїде, – запевнив доглядач.
– Ясно… Тоді йдемо до лісу, – запропонував Лавр.
Масони перезирнулися. Виходити в темряву нікому з них не хотілось. Навіть на обличчі старого мисливця з Дому Грабянок не з'явилося бажання підтримати консультанта з питань безпеки.
– Я можу й сам піти, – посміхнувся Лавр. – Ви мені тільки ліхтар дайте. Й бажано, щоби ліхтар був потужним і з зарядженим акумулятором.
– Самого ми вас туди не пустимо, – сказав граф. – Брат Олександр залишиться у Храмі, а ми з братом Романом підемо з вами. Ліхтар я бачив внизу, в каптьорці.
– Ви тут не командуйте, – заперечив йому доглядач. – Головне зараз – безпека Храму. Якщо усіх вас – не дай Боже! – в тому лісі перестріляють, я що, буду один оборону тримати? Відстрілюватися через вікна буду, так по-вашому? Я ж і стріляю, перепрошую, як сліпак… То ви що – хочете, щоби вони захопили Храм? Вони тільки й мріють, щоби вас усіх виманити до лісу.
– Тільки й мріють? – перепитав Лавр, розглядаючи повішену на стіні гравюру, що зображувала щось схоже на недобудовану єгипетську піраміду. – Навіть так… До речі, тут зберігаються якісь особливі цінності, які могли б зацікавити потенційних нападників?
– Храм сам по собі є цінністю, – відповів брат Олександр. У цій фразі Лавру почулося щось недомовлене. Різкий голос доглядача ніби тріснув на слові «цінність», і всі звуки після «ц» провисли непевним шипінням.
– Я не вимагаю від вас вичерпної інформації, – заспокоїв масонів Лавр. – Мені лише треба знати таке: по-перше, все ж таки є тут цінності чи немає, а по-друге – де саме вони зберігаються і наскільки надійним є їхній захист.
– Тут немає нічого такого, що б зацікавило бандитів, –
