члени «ескадронів смерті», кати, канібали, злочинці-психопати; члени сатанинських культів, які приносять у жертву немовлят; примітивні й недорозвинені представники суспільства; аутистичні особистості, які не здатні нікого образити.
Приклади країн, серед населення яких спостерігається високий відсоток «дорослих-немовлят»: Ель-Сальвадор, Гватемала, Нова Гвінея, Перу, Румунія, Сомалі, Уганда, Кампучія (і це ще не повний перелік).
Зверніть увагу, що цей перелік демонструє ситуацію у світі, яка спостерігається саме зараз. Умови життя повсякчас змінюються, а разом із ними змінюється і рівень зрілості певного населення. Подібні люди все-таки перебувають у меншості відносно всього світового населення, – імовірно, вони становлять приблизно одну двадцяту всіх жителів планети.
Стадія друга: малюк, який вчиться ходити
Попри те що цей період дорослішання можна презентувати у вигляді численних етапів розвитку, нижчезазначені категорії стосуються виключно загальних характеристик дитини цього віку.
Вік: від 6 місяців до 4 років.
Світогляд: «я» та «мої інші “я”»; паралельна гра. «Я існую окремо від мами, але залежу від неї».
Уміння: малюки здатні досліджувати навколишній світ шляхом повзання або ходіння. Вони повсякчас потребують підтримки й керівництва з боку дорослих; можуть маніпулювати предметами, щоб випробувати авторитет батьків на «міцність».
Думки та емоції: здатні розрізняти протиставлення на кшталт «так – ні», «хороше – погане», «біле – чорне». Абстрактне мислення ще не розвинулося, – скажімо, вони сприймають смерть як щось нереальне. Емоції потужні та яскраво демонструються.
Основний акцент: перевірка особистої незалежності та авторитетів; засвоєння правил; порушення правил.
Діяльність: вчаться розмовляти, досліджують світ безпосередньо поряд із мамою або татом; граються в дорослих. Повторюють і демонструють правила й переконання, притаманні батькам: «Гаряча, гаряча! Плита гаряча! Не чіпай!» Потребують відчуття безпеки й комфорту, які забезпечує рідна домівка.
Цінності: власні цінності відсутні, спостерігаються своєрідні проекції цінностей мами й тата. «Хлопці погані. Дівчата хороші» (і навпаки), «Краще бути білим, аніж чорним», «Хлопці не плачуть», «Дівчата безпорадні» тощо.
Стосунки: спільні ігри з однолітками. Зазвичай потребують авторитетів, завдяки яким засвоюють певні правила, копіюють їхню поведінку. Авторитет завжди має рацію, бо є джерелом любові, схвалення і покарання. Період розвитку – досексуальний.
Дорослі, які «заклякли» на стадії малюка, який вчиться ходити
Світогляд: «я» та «мої інші “я”». Дорослі, які зупинилися на цьому рівні розвитку, хочуть бути схожими на інших. Вони прагнуть відповідно поводитися, мати такі самі автівки, носити
