йдеться про стереотипи, ми зазвичай сприймаємо зарозумілих людей як надутих і пихатих. Скидається на те, що вони гордовито випинають груди та добряче задирають носа – і мають такий вигляд, наче от-от луснуть. А в тих, хто їх оточує, нерідко зринає нестримне бажання проштрикнути їх та випустити зайве повітря, щоб вони, як то кажуть, набули своєї початкової форми.
На противагу, люди, які страждають від сильної схильності до самоприниження, часто мають такий вигляд, ніби з них викачали все повітря. Вони ходять з опущеними плечами, схиливши голову та скоцюрбившись, нагадуючи порожні повітряні кульки. Побачивши таку людину, інші зазвичай хочуть допомогти їй випростатися, підняти голову та розправити плечі.
Обидва дракони – зарозумілість і самоприниження – втручаються у природний дихальний процес. Вони пригнічують наше натхнення. Якщо людина виключно вдихає повітря, не видихаючи його, з часом їй стає важко зробити черговий вдих, бо легені переповнені. А коли вона відчуває, що з неї «викачали» повітря, вдихнути його знову-таки дуже складно, як і наповнити повітрям надуту повітряну кульку чи навпаки – абсолютно порожню. Якщо дихальний процес ускладнений, до мозку потрапляє значно менше кисню, що призводить до погіршення розумових здібностей.
Хіба ж людина може продукувати нові ідеї, страждаючи від браку повітря?
Отож, ці дракони тісно пов’язані з натхненням. І коли ви здолаєте цих «близнюків», ваше дихання відновиться, а натхнення не бракуватиме – воно відразу до вас повернеться.
Подеколи кожен із драконів може перетворюватися на одного зі своїх «побратимів». Скажімо, люди, схильні до самоприниження, зненацька можуть стати пихатими й бундючними, а зарозумілі особистості, потрапивши в принизливу ситуацію, – раптом «здутися».
Третій і четвертий дракони: нетерплячість та мучеництво
Дракони, що уособлюють нетерплячість та схильність до мучеництва, зароджуються з помилкових уявлень про час і простір. В основі кожного з них криється страх обмежень за часом чи обставинами. Така риса, як нетерплячість, нерідко свідчить про страх людей з приводу того, що їм забракне часу. Ці люди бояться кудись запізнитися або ж переймаються, що не встигнуть виконати якусь роботу. І як вони реагують на подібний страх? Здебільшого поспіхом, намагаючись завершити якесь завдання, доки не сплив час.
Коли ж ідеться про мучеництво, люди, які до нього схильні, бояться, що їх обмежуватимуть «несприятливі обставини». Вони щиро вірять у те, що могли би бути вільними у своєму виборі, якби не сторонній вплив з боку інших людей та ситуацій. Та коли всі шляхи до вибору заблоковані, єдине, що їм залишається, – це скиглити і скаржитися, бо ж до активних дій вони не вдаються.
Обох цих драконів породжує страх перед браком мобільності та обмеженням рухів. Саме з цієї причини нетерплячість і мучеництво вважають драконами, які стають на заваді людській діяльності, –
