геть, бо він з'їсть твоє серце.
Другого вечора назад приходить чорт і питає Івана:
– Чи ти знаєш, де живе мій брат?
– Не знаю.
– Він живе в одинадцятій державі. І до мого брата маєш поставити склянчаний міст, аби я міг бачити звідси його. На мості маєш поставити стовпи, і на кожнім стовпі мають пташки ціпати.
Як чорт пішов геть, з'явилася донька і питає:
– Що тобі сказав няньо?
– Сказав те й те.
– Не журися нічим. Міст буде. Ото не велике діло.
І свиснула, і збіглися чорти й питають:
– Що наказуєш?
– Наказую поставити до одинадцятої держави склянчаний міст. На мості мають стояти стовпи, і на кожнім стовпі пташки ціпати…
Рано подивився старий чорт, а те все готове.
– Ти збудував міст?
– Я збудував.
А стара чортиця промовила:
– Старий, пусти ти хлопця, бо ото хитрий, вип'є він твоє серце!
– Ще його не одпущу. Ще йому одну роботу дам. Мушу його серце випити.
І прикликав хлопця й наказав:
– Маєш піймати зеленого зайця, коли ні – вип'ю твоє серце.
Приходить донька й питає:
– Що сказав старий?
– Те й те.
– Дуже мудре діло, але будемо старатися. Той заєць ховається аж у Чорному морі. Но, сідай на мене.
Він сів, і прилетіли на Чорне море. Дівка дала рушницю і сказала: хто буде йти попри тебе – стріляй!
А сама зайшла у море.
Нараз бачить Іван: іде його нянько і гукає:
– Ой синку, давно ми не виділися!
Іван пропустив його. Дівка виходить з моря:
– Ну, чи був хто?
– Був мій нянько.
– Та чому ти не стріляв? Ото був зелений заєць!.. Ну, я ще раз іду в море, та як побачиш кого, нараз стріляй.
Дівка у другий раз зайшла в море і виганяє нечистого. Бачить Іван – іде його мати. І він пожалував матір.
– Та чому не стріляв? Ото був зелений заєць… То ще раз іду в море, та коли й тепер не вб'єш, обоє постраждаємо. Дуже змучилася.
Вигнала дівка нечистого у третій раз. І бачить Іван – іде його баба.
– Ой синку, то давно тебе не виділа.
Іван тепер вистрілив і вбив бабу. Бачить, аж ото зелений заєць.
Виплила дівчина з моря, взяла на себе Івана та зеленого зайця і прилетіла з ними на дворище до свого нянька.
– їж його, коли собі приніс, – сказав чорт.
А стара чортиця знову просить:
– Пусти хлопця, бо вип'є твоє серце…
Але чорт не хотів. І дав наказ донькам, аби стали кобилами. А Івану наказав гнати кобили на пашу.
Молодша дівка просить сестер:
– Сестри, прошу вас, не вбивайте Іванка, то скажу вам новину.
Сестри послухали, скачуть попід небо, а Івана не чіпають. На толоці одна кобила обернулася дівчиною і сказала:
– Сестри,
