Ніч застала його коло млина. Вирішив Іван тут переночувати. А у млині жили дід з бабою, їх донька, собака і кішка. Проситься Іван на ніч, а його питають:
– Ти куди йдеш?
– До морського півня.
– То запитай у того півня, чому ми ріжемо телиці, печемо хліб, усе з'їдаємо й залишаємося голодні?
– Спитаю! – відповідає.
Переночував Іван у мельника і вранці пішов далі. Йде, йде і приходить до одної хижі. Дивиться, а в хаті дванадцять прекрасних дівчат.
– Куди ти йдеш, славний леґеню? – питають дівчата.
– Йду до морського півня.
– То запитай його, чому ми, дванадцять красних дівчат, не можемо вийти заміж?
– Спитаю! – відповідає Іван.
Іде далі. Бачить – в одному саду стоїть груша, під грушею дванадцять панів. Усі вони дивляться на грушу і чогось чекають.
– Куди йдеш, леґеню? – питають Івана.
– Йду до морського півня.
– Спитай, коли ця груша вродить срібні плоди?
– Спитаю! – відповів парубок і пішов далі.
Йде й бачить – на узліссі чоловік заганяє пташку в дупло.
– Куди ти йдеш, леґеню? – питає чоловік.
– Йду до морського півня.
– Спитай його, коли я цю пташку зажену в дупло.
– Спитаю! – відповідає парубок.
Прийшов нарешті до морського півня. Дивиться, а тут і сестра Поганина. Морського півня не було вдома. Поки він прийшов, Іван устиг із сестрою Поганина домовитися. Коли півень з'явився, сестра Поганина лягла з ним спати, а Іван заховався під ліжко. Вночі сестра Поганина смикнула перо з морського півня і кинула Іванові під ліжко.
А морський півень прокинувся:
– Чого ти смикаєш мої пера?
– Та як не смикати, коли мені таке страшне приснилося!
– А що тобі приснилося?
– Снилося мені, що там і там є млин, а в тому млині живуть дід, баба, дівчина, собака і кішка. Напечуть вони хліба, заріжуть телицю, усе з'їдають, а все голодні.
– Вони все будуть голодні, бо ні псові, ні кішці не дають їсти. А коли б нагодували пса і кішку, то й самі були б ситі! – відповідає морський півень.
Коли він заснув знову, сестра Поганина висмикнула перо з його хвоста.
– Чому ти не даєш мені спокійно спати? – схопився морський півень.
– Та як тобі дати спати, коли мені таке страшне сниться!
– А що тобі сниться?
– Там і там є дванадцять дівок. Усі дуже красні, та жодна з них не може вийти заміж.
– Вони не вийдуть заміж, бо коли метуть хату, сміття кидають сонцю в очі. Коли б сміття кидали на захід, то відразу вийшли б.
Знову заснув морський півень. Тоді сам Іван висмикнув перо. Півень прокинувся, побачив Івана і свариться:
– Чому ти мені не даєш спати?
– Та як тобі дати спати, коли мені таке страшне сниться!
– А що тобі сниться?
– Сниться, що
