лише одну безумовно глибоку, можливо, навіть стрижньову думку. «Українська державність на Україні є, – вважав В. Винниченко в час апогею тоталітаризму. – її створив народ, вся українська нація в процесі великого перевороту життя в «тюрмі народів» – Росії… Форма української державності за цього відтинку нашої історії не є задовільною для нас. Так, вона не самостійна, не незалежна, вона опанована Росією, вона поневолена, покалічена, грабована, замучена. Але суть її Держави є, вона живе, вона береже в собі сили, які не дозволяють ворогам знищити її, які невиразно тримають у собі ідею самостійності, які в слушний час вибухнуть, щоб здійснити її…». Він вірив, що на його рідній вітчизні «безупинно, невмирущо у всіх душах мовчки і грізно лунає та сама всебічно-визвольна:
«Ще не вмерла Україна, і слава, і воля!..»
Праці В. К. Винниченка
Боротьба: 3 листів засланого в солдати. – 3-є вид. – К. – Харків, 1917.
Відродження нації. – К. – Відень, 1920 (репринтне відтворення – К., 1990): Ч. І—III. Ч. II і III (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]).
Відродження нації: Заповіт борцям за визволення. – К., 2008.
Всесвітня революція. – К. – Відень, 1920. – 16 с.
Лист до класово-несвідомої української інтелігенції. – Б. м., 1920.
Політичні листи. – К. – Відень, 1920.
Українська державність. – Відень. – К., 1920.
Винниченко проти Петлюри. 3б. статей. – X., 1920.
Українська Комуністична партія (УКП). Комуністична партія (большевиків) України (КП(б)У). – Відень, 1921.
Загибель Західно-Української Республіки // Червона Галичина. – Б. м. і. р.
Єдиний революційно-демократичний національний фронт. Прага – Берлін, 1923.
На той бік. – Прага – Берлін, 1924.
Поворот на Україну. – Львів-Підібрам, 1926.
Статті і матеріали. – Нью-Йорк, 1953.
Володимир Винниченко про самогубство М. Хвильового і М. Скрипника. З неопублікованих записок В. Винниченка «Думки про себе на тім світі» // Сучасність. – 1971. – № 9.
Щоденник. – Едмонтон, Нью-Йорк. Т. І. – 1911—1920. – 1980; Т. П. – 1921—1925. – 1983; Т. III. – 1925—1926. – К., 2010.
Из дневников: Открытое письмо Сталину и членам Политбюро ВКП // Дружба народов. – 1989. – № 12.
Намисто. Оповідання. – К., 1989.
Краса і сила. Повісті та оповідання. – К., 1989.
Сонячна машина. – К., 1989.
Щоденник // Київ. – 1990. – № 9—11.
Вибрані п'єси. – К., 1991.
Не у всьому чесні з собою. Виривки з непосланого листа до ЦК РКП(б) // Дзвін. – 1991. – № 3.
Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.
Гусев В. І. Я не біла ворона серед українців і неукраїнців / Листи В. Винниченка до мілюковських «Последних новостей». 1927 p. // Трибуна. – 1992. – № 6.
Миронець Н. І. З епістолярної спадщини громадсько-політичних діячів // Український історичний
