того туману визирнуло сонечко…
Яскравими променями освітило все навколо й повільно поплило вгору.
Якось несміло, тихенько квакнула жабка, подув легенько вітерець, загойдалося колосся на краю поля…
Зернятко, що солодко спало у своїй малесенькій кімнатці, прокинулось…
– Мамо?
– Що, синку?
– Вже ранок?
– Ранок, але полежи тихенько, бо усі ще сплять.
– Мамо, а, мамо! – не здавалось зернятко.
– Що?
– Ми вже виросли?
– Виросли.
– Дозріли?
– Дозріли.
– То чому сидимо в цих тісних коморах? Я гуляти хочу…
– Синку, сиди собі тихенько, ще не час… За нами скоро прийдуть…
– Ой, не можу я, мамо, більше отак си-ді-т-и… – тільки й встиг промовити мамин шибеник і впав на землю.
То було звичайне пшеничне зернятко, але, на відміну від інших, дуже непосидюче.
Отже, зернятко впало на землю, вдарилось і зомліло…
А навколо вирувало життя!
Вздовж поля бігла маленька сіра мишка.
– Ой, щастя привалило! – радісно вигукнула мишка, схопила зернятко і мерщій побігла до своєї домівки. Та сховатись не встигла, бо схопив її орел, що кружляв високо у небі.
Сів орел на гілку старого дуба й уже зібрався мишкою поласувати, та саме в цей момент отямилося зернятко й заволало, щоб мишка його відпустила…
– І справді, навіщо обом помирати? – подумала мишка та й викинула зернятко.
Летить зернятко в повітрі, перекидається, від страху на весь голос лається.
Побачив його орел, відволікся від обідньої справи та й не втримав мишки. От вона й утекла…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
