Республіки (УРСР) за № 1264/686 Прип’ять отримала статус міста.
На момент початку будівництва місто перетворюється на величезний транспортний вузол. Водночас із заснуванням міста випрямляють суднохідний фарватер річки Прип’ять. У 1976 році її довжина становила 591 км (від гирла). Головною транспортною артерією міста стає потужний залізничний вузол – станція «Янів». Крім того, з’являється зручна мережа автошляхів. Розвивається автобусне сполучення, а 1982 рік був піковим для автовокзалу в Прип’яті. 21 травня 1982 року автовокзал прийняв та відправив 52 автобусних рейси в 14 напрямках. До зразкового радянського міста, крім звичайних пасажирів та місцевого населення, приїздило чимало туристів, а також представників різноманітних державних комісій.
Будівництво Прип’яті та ЧАЕС
Вулицям та проспектам Прип’яті надавали притаманні для радянської епохи назви. Крім суто ідеологічних назв – проспект Леніна, вулиця Дружби Народів, вулиця Героїв Сталінграду, тут з’являється вулиця Набережна, проспект Будівельників, проспект Ентузіастів. У назві вулиці Лесі Українки відбилася національно-культурна складова Української РСР.
Леся Українка (1871–1913) – українська письменниця, поетеса та літературознавиця. За своє коротке життя вона написала низку віршів, які через деякий час стали безсмертними. Її справжнім ім’ям було Лариса Косач-Квітка. Майбутня поетеса виросла в шляхетній сім’ї. Її батьки походили з лівобережної України й були нащадками козацьких старшин. Леся Українка похована на Байковому кладовищі в Києві. На згадку про талановиту поетесу назвали багато вулиць, відкрили музей та Національний академічний російський драматичний театр. Варто зазначити, що в 2001 році портрет Лесі Українки розмістили на українській банкноті в 200 гривень.
У місті також була створена вулиця Ігоря Курчатова.
Ігор Курчатов (1903–1960) – один із найвідоміших радянських вчених та винахідників. Він перший у Радянському Союзі створив атомну бомбу, ядерний реактор та перший у світі – термоядерну бомбу.
У Прип’яті також були вулиці, присвячені героям Другої світової війни – Андрію Огньову та Єгору Лазареву.
Андрій Огньов (1902–1943) – молодший сержант 8-ї Ямпільської стрілецької дивізії, який проявив відвагу під час Битви за Дніпро 24 вересня 1943 року. Помер поблизу села Товстий Ліс. Його могила міститься біля залізничної станції Янів. Нагороджений медаллю Героя Радянського Союзу.
Єгор Лазарєв (1906–1943) – сержант 8-ї Ямпільської стрілецької дивізії, командир групи саперів. Він проявив особливу мужність та безстрашність під час битв за Десну та Прип’ять. Помер у жовтні 1943 року. Його могила розташована біля залізничної станції Янув. Нагороджений медаллю Героя Радянського Союзу.
Характерною рисою забудови Прип’яті був чітко окреслений центр міста. Тут містилися адміністративні будівлі, об’єкти дозвілля, культури та відпочинку (кінотеатр «Прометей», палац культури
