під ліжком почула шум, а ще за кілька миттєвостей звідти нарешті виліз чорний короткошерстий котяра. Кілька разів щасливо нявкнув і кинувся до ніг. Колись давно вона знайшла його на вулиці. Голодним, пораненим після нападу собаки, у лишаях і страшенно худющим. А ще без лівого вуха. Батько ледь не вигнав їх обох із дому. Якби не старший брат, тварину довелося б залишити на вулиці. А тепер… Тепер тато щоразу, коли приходить у гості, приносить найдорожчий корм, а Джой за це не злазить із його колін. Інколи Анна навіть ревнує. Проте без злості.
– Чого це ти мене не зустрічаєш, га? – взяла на руки, притиснула до себе й попрямувала наповнювати його миски свіжою їжею та водою.
Кіт щасливо муркотів і міцно притискався до Анни.
– Ну, чого ти? Образився, що мене так довго не було? Я вже вдома. Вже йду тебе годувати. Блін, – здивовано витріщилася на відчинені у кухню двері. – Забула зачинити. Ти не лазив тут по столу? Ти ж пам’ятаєш, що я цього не люблю?
Кіт уважно подивився на неї своїми бурштиновими очима, не припиняючи мурчати. Поклав голову їй на плече із полегкістю зітхнув: нарешті заспокоївся.
– Знаєш, як мене задобрити.
Анна відчинила шафку й дістала Royal Canin для вередливих котів. Вже за хвилину кіт з апетитом наминав улюблену їжу, щасливий від того, що господиня повернулася додому.
Анна ж ніяк не могла збагнути, як так сталося, що забула зачинити двері в кухню. З іншого боку, у тому стані, в якому вона залишала помешкання, насправді – нічого дивного.
Харків. Понеділок, 4 листопада 2019 року. 19:53
Перший день стажування виявився насиченим. Щоправда, поки тільки новими знайомствами. Справжнє навчання почнеться наступного дня. Вчора ж він, Льоня та Антон таки влаштували міні-зустріч однокурсників, засиділися до пізньої ночі. Проте, як не дивно, на ранкове самопочуття зустріч аж ніяк не вплинула негативно. Навпаки. Вперше за довгий час він справді розвіявся. Ось що значить хороша компанія.
Погода сьогодні на диво видалася теплою. Не гаючи часу після навчань, Єгор відразу взявся за розслідування. Поспілкувався з друзями й колегами Віктора та Олександри Альтманів. Льоня відразу скептично поставився до цієї ідеї, оскільки він сам разом з іншими оперативниками ще раніше провели численні допити. Як із приводу зникнення чоловіка, так і з приводу зникнення дівчини. Тоді нічого вагомого поліція не дізналася.
Той самий результат чекав сьогодні на Скляра.
Нині Єгор вхопився за єдину можливу ниточку: подзвонив Анні Альтман і домовився про зустріч. Ще відучора його мучила підозра, що від нього щось приховують. Час дізнатися, що саме.
Слідчий крокував до закладу під назвою «Baker 75 Street». Допомагав зорієнтуватися на місцевості навігатор у мобільному. Телефоном голос Анни здався йому сумним. Він так і не зміг втямити, чи дівчина насправді має бажання з ним зустрітися, чи погодилася тільки тому, що він із поліції.
До слова, він так і не зізнався, що не з Харкова.
Скляр саме
