Пустоцвiт. Тимур Литовченко

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Пустоцвiт - Тимур Литовченко страница 35

Пустоцвiт - Тимур Литовченко Історія України в романах

Скачать книгу

прийняв від государині «хвору» коштовність. При цьому сказав немовби між іншим:

      – А знаєте, матінко, от побував я нещодавно при дворі Фрідріха Прусського, то там усі тільки й говорять, що про майбутнє одруження вашого племінника Петра Федоровича: мовляв, недарма збираєте ви портрети принцес… До речі, ваш чарівний портрет, весь у перлах і діамантах, я теж бачив.

      – Це який же? – здивувалася государиня.

      – Та той, що ви вислали принцесі Йоганні-Єлизаветі Ґолштин-Ґотторпській!

      – Ах, цей! Що ви, люб'язний графе, це ж дрібничка, а не портрет.

      – Не скажіть, не скажіть… Ви на ньому прекрасні й величні. Хоча в житті, безсумнівно, набагато більш чарівні.

      – Ах, що ви таке говорите! – вона мило зашарілася, немов молоденька дівиця під час сватання.

      – Особливо зараз, Ваша Імператорська Величність!

      – Дякую вам, графе, ви як завжди спостережливі й галантні… Але що ж іще говорять там, при дворі Фрідріха?

      – Говорять, що його сестра Ульріка обрана вами в наречені Петрові Федоровичу.

      Ледь помітна тінь лягла на обличчя імператриці. Миттю вловивши зміну настрою монархині, Сен-Жермен блискавично перелаштувався:

      – Тут я й прикинув по розташуванню планет, що наречена для Петра Федоровича повинна бути з пруссько-литовських князівств! Що ж до Ульріки, то взаємне розташування Марса й Венери в її гороскопі говорить про те, що шлюб з Петром Федоровичем відбутися не може із причин, пов'язаних з рішенням Вашої Імператорської Величності.

      – Будьте люб'язні, графе, поясніть ваші натяки, – як і раніше не надто люб'язно мовила Єлизавета Петрівна.

      – Це не натяки, матінко, це наука астрологія! Зірки говорять, що сама Ульріка зовсім не проти вийти заміж за Петра Федоровича, та тільки Ваша Імператорська Величність цього не бажають…

      – Зірки говорять?

      – Зірки, матінко, зірки!

      – А чи не людські язики, часом, розпустилися?.. – тихо мовила государиня, пильно вдивляючись у непроникне обличчя Сен-Жермена.

      – Ваша Імператорська Величність!.. – граф ледь помітно сіпнув лівою бровою, що мало виражати обурення, ледь стримуване в присутності вінценосної особи.

      – Ну, добре, припустимо, і справді зірки, – пом'якшала імператриця.

      – Але хто ж тоді ваша обраниця, матінко?

      – А от це я б хотіла почути саме від вас, графе!

      – Від мене?

      – Від вас, від вас! – кивнула Єлизавета Петрівна. – Річ у тім, що про Ульріку я розмірковувала буквально в останні дні, ви ж, судячи з ваших слів, задумалися про це, ще перебуваючи в Пруссії. Тобто, набагато раніше, ніж я сама про це подумала. Ви справжній ясновидець, люб'язний графе!

      Сен-Жермен мовчки вклонився.

      – Отож я б і хотіла довідатися, що зірки розповіли вам про наречену із пруссько-литовських князівств. Кого там можна відшукати? І де?

      Сен-Жермен

Скачать книгу