було: кабан, та то, та сьо. Вона, курва, звикла там у районо пиздіть, а кабана годувать нада!
Чорт (продовжує спокушать). Вань, а може, ну його кхуям ту дісєртацію! Давай к блядям поїдемо на діскотєку, шас хароші бляді там єсть. Я хату сняв на Барщаговці, можна хоч тиждень не вилазити.
Іван Опанасович. Хе, то не можна! Начальник буде пиздіть.
Чорт. А ми йому скла товченого насипемо у бутерброди. У нього жінка ревнива, то подумають на неї.
Іван Опанасович. Ха, та воно можна, але ж у цих блядєй, я думаю, і тріпєр є…
Чорт. Ну то давай підемо, Ваня, в кафе «Ластівка», приібемося до армян і пизди дамо!
Іван Опанасович. Та воно можна, але ж там міліція, я думаю…
Чорт. А ми і міліції пизди дамо, а потім похуярим у «Дубки» і все там нахуй рознесем!
Іван Опанасович. Е, «Дубки», то далеко йти нада!..
Чорт. А ми на таксі…
Іван Опанасович. Ні, то дурне діло! Я краще сала поїм…
Іван Опанасович жере сало і запиває портвейном.
Чорт (з слізьми в голосі). Ваня, ти хоч плану покури!.. (З надією лізе до кишені.) Ось тут у мене є гарний, диви, як пахне, а-а-а!.. (Сатана з насолодою нюха план і крутить хвостом.) Давай накуримося і підем хуйню якусь зробим!
Іван Опанасович. Та їбав я його курить, від нього хуй не стоїть!..
Чорт (плаче). А навіщо тобі, шоб стояв?!
Іван Опанасович. Хм, як це навіщо, заїбав…
Гриць Якович. Блядь, деж та Хуна поділась? Казала вчора, шо буде зі мною жить, а сама втекла…
Іван Опанасович. Та біс їх зрозуміє, тих хун, он краще – вино стоїть, пий…
Всі випивають.
Чорт. Ваня, а може, вона щас прийде, та ми Швецію зробимо?
Іван Опанасович. Яку це Швецію?
Чорт (спокусливо). Ну, це коли один вафлями годує, а другий в сраку їбе. Інтєрєсно!
Іван Опанасович. А ти шо робить будеш?
Чорт. А я так, подивлюсь…
Іван Опанасович. Нє, не можна. Вона комусь розкаже, нам тоді всім піздєц. Скажуть: «Іван опанасович Харченко, замість дісєртацію про Шевченка писать, зробив в общєжитії гнєздо разврата».
Чорт. Не скаже. Ми її вафлями нагодуємо, а потім голову відріжем і закинем до студентів. То всі подумають, шо то негри…
Іван Опанасович. Я на тих негрів дивитися не можу – чорні, а наглі! Іде в автобусі і читає якусь книжку не по-нашему, хуй просциш, тіки оченятами зир-зир. А тьолок вони наших їбуть, ті дури пащеки пораззявляють і їдуть з ними в Африку чи якусь Гвіану йобану. А негру шо, поібав, надоїло, потім ізТв, і всі діла. Вони своїх так не люблять їсти, як наших. Наша баба потіє меньше…
Гриць Якович. Все одно пизда ставридою бздить.
Всі троє замислено мовчать, переварюючи інформацію Гриця Яковича.
Чорт. Ваня, а пам'ятаєш, коли ти старий був, як ти в мене просився, молодість хотів, аж душу заклав…
