а ось такі люди схибили або не впоралися, тож я їх ось так покарав». Після цього під барабанний дріб Хай Тао сходив з помосту й більш на ньому не показувався до наступного четверга, а поява на помості сторонньої людини жорстоко каралася. Хай Тао говорив так коротко й чітко, що навіть найбільш прудконогий хлопчисько за цей час не встиг би перетнути головну базарну площу. Тому жителі міста щочетверга заздалегідь збиралися на площі і з завмиранням серця чекали, коли пролунає барабанний дріб і намісник вийде на поміст, що був порожнім цілий тиждень.
– Навіщо ти це робиш, правителю? – питали його офіцери.
– Бо жителі міста повинні знати: ситуація під контролем, і з кожним тижнем вона покращується, – відповідав Хай Тао.
– Але ж це прості пастухи, ремісники й торговці, – говорили офіцери. – Негоже правителю виступати перед ними.
– Саме завдяки їм наше місто тримається при наступі переважаючих сил північних варварів, – відповідав Хай Тао. – Якщо місто впаде, для варвара немає різниці між військовим тисячником та останнім пастухом. Жителі вірять нам і тому приганяють худобу, рубають ліс, виготовляють цеглу. Якби ці люди перестали вірити, місто давно б уже впало.
– Але чому не призначити для цих виступів спеціального чиновника?
– Тому, що люди розуміють владу як персону правителя. І вони повинні знати: правитель все знає, все розуміє, і він справедливий. Він не бариться, не поспішає, він нагороджує й карає за справу. Якби не війна, можна було б інакше. Але війна – це тривога в серці, і ця тривога є найголовнішим союзником північних варварів.
За багато років, розповідаючи про цей епізод свого життя учням, Хай Тао зауважив:
– Згодом ми дізналися, що багато жителів не вірили в можливість оборонитися від північних варварів. Більше тисячі сімей збиралися покинути місто та виїхати подалі від набігів, а деякі подумували допомогти варварам захопити місто в обмін на помилування. Але щотижневі виступи переконали всіх, що ситуація під контролем, а перемога неминуча. Тому, – підкреслив Хай Тао, – ніколи не забувайте особисто говорити з мирними мешканцями, адже військо міцне тільки завдяки їм.
改革
З чого почати реформи
Одного разу Хай Тао був запрошений до двору правителя Цінь, щоб дати правителю пораду щодо реформ. Царство було небагатим, а новий князь недавно став спадкоємцем і горів бажанням влаштувати гідне життя собі і своїм підданим.
– Скажи, вчителю, з чого починати? – запитав князь. – Може, зі створення потужного війська? Адже північні варвари, знаючи нашу слабкість, готові виступити в похід. Може, з податків? Колишній правитель обклав провінцію непомірними податками, і тепер купці минають наші міста, а селяни, побачивши митаря, ховаються по лісах. А, може, із запрошення вчених мужів і прекрасних музикантів? Адже якщо в нашому краю поселяться мудрість і краса, народ радітиме, а всі жителі Піднебесної захочуть до нас у гості? З чого ж почати?
– Почни з
