панування.
Роздуми стосовно існування різних ступенів цивілізації, тобто шкали, за якою аборигени з Нового Світу займають найнижчу сходинку, а європейці – найвищу, у XVIII ст. перетворяться на можливість надавати освіту «первісним» людям, котрі у протилежному випадку мали б зникнути на користь більш розвинутих цивілізацій. Між іншим, Вольтер (1694–1778) у «Нарисі про звичаї і дух народів» висловлює думку про людство, яке передає свої успіхи й досягнення від одного ступеня до іншого.
Екзотика і суперечності
Однак у період між XVII–XVIII ст. поширюється література, основою якої були вигадані листи персів, арабів, єгиптян та індусів, що жили в Європі й критикували місцеві звичаї (варто згадати «Перські листи» Монтеск’є, опубліковані у 1721 р.). Захоплення стародавніми цивілізаціями, особливо китайською, ускладнювали можливість Старого Світу примиритися з довгою історією згаданих народів, яким також приписували мудрість і справедливість, що панували на їхній батьківщині. Вирішення віднайшли у традиціоналізмі цих застарілих і вже нездатних до подальшого прогресу народів, яким протиставлявся динамічний розвиток європейців, готових до нових досягнень у політичній, соціальній та економічній сферах і до підкорення нових висот у науці й мистецтві.
Натомість у XIX ст. бачення Європи як єдиної політичної, економічної і культурної системи стикнулося з національною ідеєю, а отже, й думка про ідентичність усіх європейських народів була перервана. Таким чином, упевненість у пануванні Старого Світу досягла вершини наприкінці XIX ст. – у добу імперіалізму, коли Європа передала іншим країнам можливість поширювати свою релігію, інститути й звичаї і в такий спосіб завершила процес економічної ієрархізації світу. Саме відтоді почнуть з’являтися перші ознаки кризи, до якої долучилося посилення Сполучених Штатів Америки, а пізніше і Японії.
Ця криза перетвориться на Першу світову війну й суттєво змінить лад на всій планеті.
Див. також:
Дослідження та відкриття, с. 52;
Європейці на Сході, с. 64;
«Міжнародна республіка грошей», с. 240;
Повідомлення та газети, с. 269
Зародження політики
Коррадо Віванті
На початку Чинквеченто виникають нові можливості для міжнародних економічних та політичних відносин, розширяються світові кордони, люди з повагою ставляться до раніше невідомих людських і фінансових ресурсів. Головними героями у цьому спектаклі світової політики могли стати лише такі потужні держави, як Франція та Іспанія, що сперечалися за можливість підпорядкувати собі Італію. Саме в цьому столітті набуває своєї форми термін «держава».
Франція та Іспанія
Столітня війна (1337–1453) проти Англії закінчилася перемогою французів, що значно посилило династію Валуа і дало змогу Франції
