Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1. Та
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1 - Та страница 4
Так часто бывает с сухофруктами. Они лежат себе на солнышке, сушатся и впитывают в себя развесёлый настрой от солнечных лучей. Настрой этот бывает в некоторые дни. Обычно, когда разом под солнцем нашалит много людей или зверей, – так тут же лучики подхватывают их веселье и разносят в своём тепле. Так получают заряд сухофрукты, что ближе всего к центру событий. А когда эти сухофрукты применяют в готовке, они начинают шалить и безобразничать тоже.
Ми вже зустрічали такий пустотливий сушений інжир, який їли в Бабусиному невареному варенні. Він відразу змушував усіх морщити носик і щулити очі, розмовляючи чужим голосом.
А одного разу ми їли таку курагу і чорнослив, які Королева Ведмедиця готувала з рисом. Так вони просто вийшли з-під контролю і весь вечір не давали заснути, примушуючи перевертати все в ліжку догори дриґа! Літали смішинки, подушки і ковдри. Ще трохи більше з'їли б на вечерю – літало б і пір'я, я впевнена.
Мы уже встречали такой озорной сушёный инжир, который кушали в Бабушкином неварёном варенье. Он сразу вынуждал всех морщить носик и щурить глазки, разговаривая чужим голосом.
А однажды мы ели такую курагу и чернослив, которые Королева Медведица готовила с рисом. Так они просто вышли из-под контроля и весь вечер не давали заснуть, заставляя переворачивать всё в кровати кувырком! Летали смешинки, подушки и одеяла. Ещё чуть больше съели бы на ужин – летали бы и перья, я уверена.
Прабабуся Хоуп якось надсилала нам сушену грушу, і це було незабутньо! Ми з неї варили компот і потім хіхікали до упаду. Юджин Джуніор навіть упісявся, так сильно сміявся!
З'ївши родзинки у смачному хлібі, Сенічка почав показувати мені, що він вміє їсти так повільно, як їдять лінивці. А потім за ним підхопили і брати! Виходило, що малювати вже не виходило. Зате всі навколо реготали, коли дивилися, як три ведмедики ду-у-уже по-вi-i-iльнo-o-о їдять хлібчик.
Прабабушка Хоуп как-то присылала нам сушёную грушу, и это было незабываемо! Мы из неё варили компот и после хихикали до упаду. Юджин Джуниор даже описался, так сильно смеялся!
Съев изюм во вкусном хлебе, Сенечка начал показывать мне, что он умеет кушать так медленно, как кушают ленивцы. А потом за ним подхватили и братья! Получилось, что рисовать уже не получалось. Зато все вокруг хохотали, когда смотрели, как три медвежонка о-о-очень ме-дле-е-енно-о-о едят хлебушек.
Юджин Джуніор ще малий і тому іноді забував, що треба повільно. Йому повинно виповнитися три роки тільки через місяць. І завдяки його забудькуватості, глядачі цієї імпровізованої