Пармський монастир. Стендаль (Мари-Анри Бейль)
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Пармський монастир - Стендаль (Мари-Анри Бейль) страница 55
86
Єгерський (полк) – кіннота.
87
Ескорт – військовий загін, який супроводжує й охороняє в дорозі високих воєначальників.
88
Ней Мішель (1769–1815) – найближчий соратник Наполеона, маршал, князь Московський.
89
Вахмістр – унтер-офіцерське звання в кавалери.
90
Червоні мундири – тобто французькі солдати.
91
Кірасир – солдат-кіннотник, який носив кіраси – металеві лати на спині та грудях.
92
Макіавеллі Пікколо (1469–1527) – італійський державний діяч і політик, якому належить крилатий вислів. «Мета виправдовує засоби».
93
Драгуни – кінні полки, здатні діяти і як піхотинці.
94
1 Para V. P. у Е. 15.Х.38.
Скорочена примітка Стендаля розшифровується так. для Вас. Пакіто і Євгеніє (ісп.). Адресовано дочкам графині Монтіхо, з якими Стендаль познайомився через їхнього спільного друга відомого французького письменника Проспера Меріме. Наведена дата пов'язана, мабуть, з якоюсь розповіддю Стендаля дівчатам про війну, яка нагадувала пригоди Фабріціо в епізоді битви під Ватерлоо.
95
Капрал – унтер-офіцерське звання в піхоті.
96
Бурбони – королівська династія у Франції з 1589 до 1792 pp., скинута з престолу під час французької революції 1789–1794 pp. За часів Наполеона перебувала в еміграції, після його падіння повернулась до влади у Франції.
97
Шарлеруа – місто в Бельгії.
98
На славу Божу (лат.)
99
У Стендаля неточність, пам'ятник видатному французькому письменникові Франсуа Фенелону (1651–1715) у французькому місті Камбре було відкрито лише через десять років після битви під Ватерлоо.
100
Версаль – колишня резиденція французьких королів за 18 км від Парижа.
101
Зондерс – містечко в Бельгії, населене фламандцями.
102
Доломан – офіцерський плащ, який носили гусари.
103
Кабріолет – двоколісний, найчастіше однокінний екіпаж.
104
Ам єн – місто у Франції на р. Соммі.
105
Стараннями пана Пелліко ця назва стала відома на всю Європу так зветься в Мілані вулиця, де розташовані будинок поліції і в'язниця (Прим. автора).
Пелліко Сільвю (1789–1854) – італійський письменник-карбонарій. В примітці Стендаля йдеться про спогади Пелліко «Moi в'язниці» (1833), де міланську поліцію часто називають за назвою вулиці, на якій був будинок поліції і містилась в'язниця.
106