котру ми накреслили на поверхні так мало дослідженого дотепер ґрунту.
Відділ перший
Дух натовпу
Розділ І
Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон її духовної єдності
Який склад натовпу з погляду психологічного? – Численного скупчення індивідів недостатньо для утворення натовпу. – Специфічний характер одухотворенного натовпу. – Фіксування ідей і почуттів у індивідів, з яких складається натовп та зникнення їх власної особистості. – У натовпі завжди переважає несвідоме. – Припинення діяльності півкуль мозку й переважання спинного мозку. – Зниження розумових здібностей і цілковита зміна почуттів. – Змінені почуття можуть бути кращими чи гіршими за ті, що властиві окремим індивідам, які разом утворюють натовп. – Натовп так само легко стає героїчним, як і злочинним.
Слово «натовп» у звичному розумінні означає зібрання індивідів, незалежно від їхньої національності, професії чи статі й тих випадковостей, через які це зібрання з’явилося. Але з психологічної точки зору це слово набуває вже зовсім іншого значення. За певних умов – і причому лише за цих умов – зібрання людей має абсолютно нові риси, що відрізняються від тих, котрі властиві окремим індивідам, що входять до складу цього зібрання.
Свідома особистість зникає, причому почуття й ідеї всіх окремих одиниць, котрі утворюють ціле, що зветься натовпом, дотримуються одного й того ж напрямку. Виникає колективний дух, що має, зрозуміло, тимчасовий характер, але й досить виразні риси. Зібрання в таких випадках стає тим, що я б назвав, за відсутності кращого виразу, організованим натовпом чи натовпом одухотвореним, єдиною істотою, що підпорядковується закону духовної єдності натовпу.
Поза всіляким сумнівом, одного факту випадкового перебування разом багатьох індивідів недостатньо для того, щоб вони набули характеру організованого натовпу; для цього потрібен вплив деяких збудників, походження котрих ми й спробуємо визначити.
Зникнення свідомої особистості й спрямування почуттів і думок у певному напрямку – головні риси, що характеризують натовп, котрий став на шлях самоорганізації, – не потребують неодмінної й одночасної присутності кількох індивідів у одному й тому ж самому місці. Тисячі індивідів, відокремлених один від одного, можуть у певні моменти підпадати водночас під вплив деяких сильних емоцій чи якоїсь великої національної події й набувати, таким чином, всіх рис одухотвореного натовпу. Варто якійсь випадковості звести цих індивідів разом, щоб усі їхні дії й вчинки негайно набули характеру дій і вчинків натовпу. У певні моменти навіть шістьох людей достатньо, щоб утворити одухотворений натовп, поза тим у інший час сотня людей, котрі випадково зібралися разом, за відсутності необхідних умов не створить такого натовпу. З іншого боку, цілий народ, що зазнає дії певних впливів, іноді стає натовпом, разом із тим він не
