Олега Маркова «Бадмінтон», 1958
У 1960 році у Львові в залі «Шахтар» відбувся перший матч між командами міст Москви та Львова. На той час у Львові вже створили міську Федерацію бадмінтону, яку очолив Борис Дайховський. Власне, після того матчу 1960-й уважається роком народження українського бадмінтону. Хоча львів’яни ведуть свій відлік із 1959 року та, відповідно, відзначають ювілейні дати.
Перша збірна команда Львова на матчі Львів – Москва. 1960 рік, Москва.
Зліва направо: Борис Дайховський (керівник команди), Богдан Олійник, Володимир Дерій, Ярослав Гавур, Катерина Немеш, Агнета Карцуб, Євстахій Шпаргало
У липні 1961 року в Москві на стадіоні Юних піонерів відбувся другий матч Москва – Львів, а зустріч-відповідь відбулася у Львові у вересні. Того самого року спортсмени Харкова та Львова взяли участь у матчевих зустрічах зі спортсменами Москви та Ленінграда.
Першими організаторами, популяризаторами та тренерами в українських містах були Богдан Олійник і Володимир Дерій (Львів), Володимир Томашевський і Семен Остапенко (Київ), Анатолій Гайдук і Олег Лобизнов (Дніпропетровськ), Марк Рубінштейн й Ізольд Яблонський (Харків).
У 1961 році було утворено Федерацію бадмінтону СРСР, яку очолив соліст Московського театру оперети, лауреат Сталінської премії Микола Рубан. Він був справжнім фанатом бадмінтону, його коронним номером на естраді була пісня зі словами «Мой любимый старый дед прожил восемьдесят лет. Два столетья жил бы он, коль играл бы в бадминтон!» Про нього жартома казали: «Якщо Рубан не співає, то говорить про бадмінтон». Гастролюючи по Союзу, Рубан у кожному місті запрошував до театру осіб, відповідальних за місцевий спорт, після вистави просто на сцені вішав сітку й дарував чиновникам ракетки, запрошуючи до гри.
Після створення Федерації розвиток бадмінтону в СРСР отримав потужний імпульс. Посприяв цьому й інтерес, який до гри проявили космонавти, що залюбки грали у своєму Зірковому містечку. Бадмінтон навіть додали до програми фізичної підготовки космонавтів – це був вагомий аргумент для партійного керівництва.
Тоді ж до складу Федерації бадмінтону СРСР увійшла Україна. Першим головою Федерації бадмінтону України став Володимир Томашевський (Київ). Естафету Львова в УРСР активно підхопили Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, а згодом також Миколаїв, Житомир, Дрогобич, Івано-Франківськ.
У грудні 1961 року в московському манежі ЦСКА відбувся старт перших офіційних всесоюзних командних змагань. Турнір зібрав московські колективи: «Труд», «Буревісник», збірні команди Харкова, Львова, Ленінграду, московської області, Алма-Ати й Душанбе. Переможцем турніру стала команда «Труд» (Москва), а 3-тє місце посіла збірна команда Харкова.
За прикладом тих змагань у Харкові пройшла матчева зустріч восьми міст України, де перше місце посіла збірна команда Львова.
У 1962 році вже також зустрічалися команди республік України, Білорусії, Росії,
