style="font-size:15px;"> – Доню, ніколи з чоловіком не сперечайся, відразу починай плакати…
– Сидоре, ти недолугий! У тебе навіть бутерброд з маслом упаде маргарином униз!..
– Доню, якщо хочеш доброго життя, то вибирай чоловіка уважного, розумного, спокійного… Не роби так, як зробила твоя мати. Не виходь заміж заради грошей…
– Доню, мій день закінчується увечері. А твій вранці…
– Доню, виделка з чотирма зубцями – для гарніру, виделка з трьома зубцями – для м’яса, виделка з двома зубцями – для риби, виделка з одним зубцем – це ніж…
– У мене нема життя із зятем…
– Ти, Сидоре, кажеш, що я для вас тягар… А хто ж мене зробив тещею, як не ти?!
«Дорога мамо, – писала донька, – ти справді прекрасна мати, і я від усього серця бажаю тобі доброго зятя».
Зять побачив у вікно тещу і каже тихо:
– Знову її чорти несуть!
Зайшла теща в хату, а мала Катруся питає:
– Бабусю, я тебе жду і жду!
– Та йшла собі помаленьку…
Катруся здивувалася:
– А тато казав, що тебе чорти несуть.
– Я не кажу, що моя теща погано готує… Але я починаю розуміти, чому мій тесть молиться перед вечерею…
Сімейні анекдоти
Чоловік повинен мати гарну сім'ю, щоб відпочивати від роботи.
І добру тещу, щоб з радістю на ту роботу ходити.
– Ваша теща дуже любить вас.
– Ні, коли б вона мене любила, то не нав'язала б мені на шию своєї дочки.
Теща говорить зятю:
– Ти, Іване, кожного вечора розказуєш моєму онукові нову казку. Але чому у тебе всі казки закінчуються однаково? Ну що це таке: «Вони побралися і жили довго та щасливо, бо наречена була сиротою…»?
Зять показує тещі майбутню квартиру:
– Це зала, це спальня, – прочиняє двері, – а тут буде балкон… Проходьте, мамо, проходьте.
Син:
– Татку, а чому бабуся по городу зиґзаґами бігає?
– Кому бабуся, а кому й теща… Подай, синку, ще набої…
Зять збирається в закордонне відрядження. Теща:
– Купи мені черевики. Підбери, щоб не тісні, щоб скромні і щоб виглядали вишукано!
– Тобто, мамо, ви хочете черевики великі всередині і маленькі зовні?…
Зять на похоронах показово плаче над могилою тещі:
– Ох, мамо, як же ми вас любили… Як нам без вас важко… На кого ви нас покинули… Хоч би ж на хвилиночку ви повернулися…
Над ним якраз пролітала пташка і нагидила на піджак. Він з подивом підняв голову:
– Як, мамо, ви вже тут?!
Помирає теща. Зять сидить поруч. Теща дивиться у вікно:
– Яка осінь гарна!..
Зять:
– Мамо, зосередьтеся на чомусь одному. Не роззирайтеся на всі боки…
– Мамо,
