час,та розумію: зцілення – лиш в смерті,
яка боїться стукнуть у вікно!…
Мігель де СЕРВАНТЕС
Зимовий день ледь вступить у права,
а вже без ліри зажурилась крона,
без ізмарагду – чорна, як ворона…
Тьмяніє все – дерева й мурава.
Вже часом-жорном змелена трава,
бо лиш йому немає заборони.
Але надінуть стовбури корони,
як навесні відродиться листва.
І вернеться минуле. І забуте
знов знайдене, можливо, в книжці буде,
бо ж у буття є істина своя.
І лиш кохання не воскресне знову:
не слід про щастя і заводить мову,
як ревнощів ужалила змія.
Коли бере Просьоса бубон свій,
тоді від пісні вітер затихає,
червона ружа на вустах палає,
а в бубоні – перлин закличний рій.
Велика грішниця чи чародій -
бентежить розум, душу з вас виймає.
А може, цим лиш Небу догоджає?
На похвалу, поете, не скупій.
Заплутались у кучерях її
серця закоханих. Сліпий божок
даремно слав їй в серце стріл рої,
роздмухавши в очах лише жарок -
ті дві зорі і досі нічиї!
Де сил візьму прогнати їх з думок?…
Луперсіо Леонардо де АРХЕНСОЛА
Безпечно час покликав я до бою,
коли наперекір його уставу,
запрагнув відродити добру славу
приречених на забуття судьбою.
Захопленість моя була сліпою,
бо маю долю також неласкаву:
помстилася, що я знайшов управу
на тьму віків… А я гордивсь собою!
І тут мене, безумця, полонило
кохання – лиш йому моє чорнило
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
