на здоров’яКоли в вас здоров’я є
Ректор веде до митців
у майстерні
Жарти дошкульні
Спічі майстерні
Вальяжність у шармі
пашить в східнякові
Крутість характеру
Магма в закові
Мені він Шашкевича
наче дарує
Підлисся уже наді
мною горує
Вбиває в мені крутія—
доробкевича
Аби був довіку я віку
Шашкевича
Як він схилявся над
душами хворими
Прикутий скабами та ше
й кондуфорами
Навік не поглинутий
хижим тим Молохом
Я знайдений теж тим
великим геологом…
М. Г. Жулинському
Епіграма
Микола Жулинський —
Макогон волинський.
В українській макітрі
При всілякому вітрі
Тре собі мак.
Хай завжди буде так!
А Галя з легкої руки
Пече для всіх маківники.
Щоб головою не поник,
Мені дістався маківник,
І то є добрим знаком,
Доки не сядем маком…
В. О. Яворівському
Епіграма
Історика Яворницького
Бентежило його прізвище
Писане по-російськи:
– Я-вор-ницький!
І він постановив собі:
– Буду без вора!
І в пресі російській
Писався пристійно:
– Эварницкий!
Політика Яворівського
Власне прізвище
не турбує —
На Яворівський округ
Він іде в депутати.
Згодом з Яворівського
полігону
З ракети – трибуни
Верховної Ради
Ракетника Кучму
Щодня запускає в космос…
І. М. Дзюбі
Епіграма
Хоч академік і герой
Не мореплавець
він не столяр
Його не здужав геморой
То не проб’є ні руб ні доляр
На троні міг він розлягати
Та трону в нас
і не світило
На все він зирить з висоти
Маг джентльмен
супермен світило
Багато полишив рубців
На серці час
несамовитий
Між патріотів – горобців
Хіба єдин – талановитий
Міністром був
В керівнику
Світилась європейська
марка
В Патоновім корівнику
Гуманітарна він доярка
Тепер він прем’я роздає
На душу взяв тяжке берем’я
Та знає він чи лиш вдає
Що яке врем’я
таке прем’я
Берло[2]
Україна ще не вмерла
Хоч не було берла
Хоч її епоха клята
В глухий кут заперла
Коли скіпетра не стало
Може й не бувало
Тоді слово дивослово
Слово берлом стало
Ні корони
