високу вологість у будинку і, врешті-решт, про картини. Він захоплено говорив про поетичну красу морських краєвидів, про складність завдання правдиво передати велич морської стихії, – Таня лише слухала його.
«Людина захоплена своєю справою, – думала вона, – ставить перед собою складні завдання, долає перешкоди, чи знайдеться мені місце серед усього цього?»
Але вголос сказала зовсім інше:
– Прибираючи кімнату, я бачила незвичайну картину…
– Так це був Ваш віник? – очі Андрія заіскрилися веселістю.
А потім вони стояли в його кімнаті і вона знову дивилася на дивний витвір, тільки цього разу не відчуваючи страху. Рука художника лежала на її плечі й нічого надійнішого неї в цей момент не знала Таня. Хвилі, як у вісні, повинні були коритися своєму творцю. Однією з цих хвиль вона відчула і себе…
Запах свіжої фарби, вітру та солоного моря наповнив світ. Не так як вчора світило сонце, не такими холодними здавалися зимові дні – весна прийшла в Танине серце раніше, ніж показував календар на стіні. А біла квітка магнолії, привезена для неї Андрієм після морської подорожі до Криму, переконала, що до довгожданого тепла всього «два кроки» морем.
…Запах магнолії, запах художніх фарб і сильного чоловічого тіла – таким було несподіване кохання Тані, таким був запах її першої любові.
ЗІЗНАННЯ
Скажи що-небудь, розкажи,
Тебе кохаю я.
Огляньсь мені, всміхнись мені,
Без тебе я сумна.
Сміюсь не вір, словам не вір,
Ховаю очі я,
Пізня любов, мені повір,
Одна, завжди одна.
Твоє обличчя юне ще
Ночами бачу я.
Для тебе ж це усе пусте,
Душею чую я.
І глибину всю почуття,
Жаль, не збагнуть тобі,
Душа ще надто молода
У двадцять на Землі.
Сині троянди
В душі в мене до тебе вже нічого не залишилось, навіть спогади більше не тривожать мене, а сни, в яких головним персонажем завжди була ти, стали такими рідкими. Не віриться, що зміг забути тебе. Ти так сколихнула тоді мою душу, так тяжко боліло тоді моє серце…
Новорічні приготування були у повному розпалі. Хтось купував подарунки, хтось ялинку або прикраси до неї, а я все ніяк не міг вибрати. Все здавалося таким посереднім, нецікавим, ти була варта більшого, ніж звичайна новорічна бутафорія.
На жаль, на той час у мене ще не водилися такі гроші, щоб я міг з легкістю дивувати тебе.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне
