Це безцінна можливість переосмислити і налагодити стосунки зі своїм майном, створивши те життя, яке вас задовольнятиме. Хіба це не збільшує насолоду від прибирання?
Можливо, це прозвучить радикально, але я переконана, що потрібно бодай раз позбутися всього, що не тішить, аби пережити відчуття радості від речей, які вас оточують.
«Це може мені знадобитися». Повірте, ніколи не знадобиться. Ви завжди зможете обійтися без цього предмета. Якщо ви зважилися на марафон із прибирання, віднині цей вислів для вас – табу.
Я вже писала, що замінила вазу пластиковою пляшкою. Вона легка, міцна і компактна. Можна було віддати її на переробку, коли вона набридне, можна обрізати до потрібного розміру, погратися з різними стилями, змінивши тканину-обгортку. І попри те, що згодом я купила скляну вазу, яка мені дійсно до смаку, досі використовую пластикові пляшки, коли вдома з’являється забагато квітів.
Використання навушників замість колонок теж ідеально вписалося в мій стиль життя. Я збільшувала гучність і не надягала їх. Палкі шанувальники музики здригнуться від жаху, але, як на мене, гучність і якість були цілком прийнятні для моєї кімнати. Важко перелічити довжелезну низку задоволень, які я відкривала для себе, позбувшись багатьох речей.
Проте, зізнаюся, не обійшлося без кількох виключень. Наприклад, порохотяг. Я попрощалася з ним, бо він був старий, і вирішила завзято протирати підлогу паперовими рушниками та ганчірками. Але це забирало надто багато часу, і мені довелося купити новий порохотяг.
Подібна історія трапилась і з викруткою. Викинувши її, я намагалася підкрутити розхитаний гвинтик лінійкою, але вона тріснула навпіл. Я ледь не заридала ридма, бо ця лінійка мені дійсно подобалася.
Усе це трапилося зі мною через юнацьку недосвідченість і легковажність. Тоді я ще не вдосконалила здатність вирізняти те, що приносить мені радість. Мене ввела в оману простота цих речей, тому я не усвідомлювала, що насправді вони мені подобаються. Я гадала, що відчуття радості супроводжуватиметься хвилюванням, пришвидшеним серцебиттям. Тепер я змінила свою думку.
Відчуття захоплення, захвату чи привабливості – не єдині ознаки втіхи від якоїсь речі. Простий, невибагливий дизайн, висока функціональність, яка значно спрощує життя, відчуття правильності чи усвідомлення того, що ця річ корисна у щоденному побуті, – також показники радості.
Якщо річ дійсно не викликає задоволення, ви точно не будете страждати і вагатися, позбутися її чи ні. Ви побиваєтеся над якоюсь річчю, якщо:
• колись річ приносила нам радість, але виконала своє призначення;
• річ дійсно тішить нас, але ми цього не усвідомлюємо;
• нам треба її лишити, байдуже, приносить вона радість чи ні.
Третій
