що насправді їх не надихає робота. Тому, коли певні речі не приносять нам радості (хоча мали б!), можливо, причина не в речах, а в нас самих. Це ще один доказ того, наскільки міцний зв’язок між нами і нашими речами.
Удосконалюючи своє вміння розпізнавати радість, ми краще пізнаємо себе. Це найвища мета прибирання.
«Ця сукня тішить мене, але я знаю, що більше ніколи її не надягну. Краще, напевно, позбутися її, правда?» – нерішуче звернулася до мене клієнтка.
Я поглянула на вбрання і побачила яскраву блакитну сукню, вкриту квітами й оздоблену золотавими візерунками. На плечах надималися рукави-ліхтарики, а спідниця рясніла п’ятьма рядами оборок. Жінка мала рацію. Сукня була надто барвиста як для щоденного вбрання. Клієнтка пояснила, що носила її на виступи, коли займалася танцями. Навіть якби вона знов повернулася до свого хобі, то навряд чи вбрала цю сукню, бо захотіла би придбати для виступу щось новеньке.
– Щоразу, як погляну на неї, затамовую подих, але, певне, треба просто викинути її, – сказала вона і неохоче потягнулася до сміттєвого пакета.
– Зачекай! – вигукнула я. – Чому б тобі не носити її вдома?
Вона здивовано поглянула на мене, а потім розважливо запитала:
– А це не буде дивакувато?
Як на мене, цілком доречне питання.
Але я наполягала:
– Таж сукня тебе тішить?
На кілька хвилин вона замислилась, а потім відповіла:
– Треба поміряти. Зараз я надягну її і подивлюсь!
Узяла сукню і вийшла. За три хвилини двері відчинились, і вона ввійшла в кімнату зовсім невпізнанна. Повсякденні джинси і футболка зникли. Жінка вбрала не лише сукню, а й аксесуари: золоті сережки і жовту заколку з квітковим візерунком. Навіть макіяж підновила. Тепер уже настала моя черга дивуватись. Її перевтілення перевершило будь-які мої очікування. Поки я заціпеніло мовчала, жінка поглянула на себе в люстро і посміхнулась.
– Непогано, чи не так? Гадаю, я побуду отак до завершення нашого сеансу!
Звісно, це радикальний приклад, проте чимало моїх клієнтів мають костюмований одяг. Я натрапляла на китайську сукню, вбрання покоївки і навіть комплект для танцю живота. Коли клієнтка любить цю річ, то не може її позбутись. Якщо цей одяг тішить вас, але ви не уявляєте, куди в ньому ходити, чому б не носити його вдома?
Навіть якщо вам трохи соромно, пропоную просто його приміряти. Якщо, поглянувши в дзеркало, ви сприймаєте вбрання надто химерним, варто погодитися з тим, що час з ним розпрощатися. Але якщо воно виглядає значно краще, ніж ви очікували, насолоджуйтесь і додайте барв повсякденному життю. Тільки не забувайте попереджати членів родини.
Коли ви носите улюблений одяг і оточуєте себе улюбленими речами, ваш будинок перетворюється на особистий рай. Не викидайте речі, які приносять вам радість, лише
