прямі взаємозв'язки між образами дитинства і трансформаціями цих образів у дорослому житті, ми можемо прогнозувати майбутнє і бути свідомими творцями саме того Буття, у якому нам хотілося би перебувати стабільно, адже створене мистецтво залишається на Віки. І саме мистецтво сучасного творить наше майбутнє.
Дослідження вивчає і ілюструє також мистецтво кінця доби постмодерну (ми споглядаємо, як герої мультфільмів У. Діснея оживають у реальності і переодягаються у роботів (Робот Софія у практичній діяльності Henson Robotics), концептуальне мистецтво із реального життя художниці Т. Емін (інсталяція “Моє ліжко”), занепад клонованої людини- вівці художника М. Барні, який ототожнив себе із вівцею, а також запрограмував творення клонованого суспільства у майбутньому, такі ж програми занепаду людини із пусткою всередині пропонують Ю. Міньцзюнь, Д. Карен, В. Ралко та багато інших митців, які віднайшли кінець людини у собі в добу постмодерну.
Мистецтво метамодернізму запускає сильну програму оновлення і дає катарсичну надію на зцілення людини у сучасних складних реаліях, проте несвідоме мистецтво молодих творців є незахищеним і демонструє внутрішню розбалансованість, кризу домінант (наприклад, художниця Е. Лолі, яка коливається між висотою і негідністю людського Я десь у розмитому центрі без бінарних положень, постійно зісковзуючи у сліди минулого, або художниця Н. Бекмен, яка підсвідомо уже увійшла у стан постметамодерну (картина сучасної Мадонни), але не зафіксувала свідомо себе у своїх устремліннях до світла.
Дизайнери М.-Г. Кьюрі і П.-П. Пічоллі для модного будинку Valentino створювали живі образи світлої, чистої і незайманої краси протягом тривало часу, із 2009 року. Цей шлях до світла був стабільним і діє в наші дні (із 2017 року М.-Г. Кьюрі продовжує свою творчість для модного будинку Dior). Така сила суттєво похитнула уявлення про легкодоступну, фемінізовану і агресивну жінку 1990-их років і, звісно, уже модно досить давно бути жіночною, м'якою і романтичною.
Теоретичне значення дослідження. Теоретичні результати дослідження виводять на новий рівень конструктивного розвитку не тільки національні інститути, але і ставлять за мету розвиток і благополуччя людини у багатьох країнах світу (перш за все, країн Европи, які потерпають від кризи відсутності домінантних цінностей і стикаються із багатокомпонентною культурною несумісністю, тероризмом і проблемою втрати єдиного, цілісного Бога).
Результати дослідження мають розвиватися надалі автором дослідження в матеріалах національних і міжнародних конференцій, лекціях і семінарах, в терапевтичній практичній роботі, філософському консультуванні, в соціальній і публічній роботі.
Використання смислів даного дослідження в текстах інших осіб повинно обов'язково бути попередньо узгоджено із автором дослідження.
Новизна одержаних результатів
– Вперше пропонується до розгляду і аргументується термін
