закінчивши юридичну школу, я розпочала кар’єру громадського захисника в Товаристві правової допомоги з приводу кримінальних злочинів у Нью-Йорку. Потім я познайомилася зі своїм чоловіком Крісом, ми одружилися й переїхали до Бостона, щоб він міг продовжити отримувати ступінь магістра ділового адміністрування. В Бостоні я божевільну кількість часу працювала на велику юридичну фірму й постійно почувалася пригніченою.
Коли в нас народилася дочка, я використала декретну відпустку, щоб пошукати нову роботу, та опинилася на бостонській стартап-арені. Протягом тих років я працювала на декількох технологічних стартапах. Це було цікаво, і я багато чого навчилася, але ніколи не відчувала, що технології є правильним шляхом розвитку моєї кар’єри.
Я найняла бізнес-тренера, який міг би допомогти мені розібратися в тому, що робити зі своїм життям. Порадившись із тренером, я вирішила стати одним із них. Отже, як і більшість людей, протягом дня я працювала. Коли приходила додому, то приділяла час дітям і вночі вчилася, для того щоб отримати потрібний мені сертифікат. Зрештою, я організувала коучинг-бізнес. Мені це подобалося, і я, напевно, продовжила б цим займатися, якби мене не покликали в медіа.
Моя кар’єра в засобах масової інформації почалася випадково: журнал Inc. опублікував статтю про мій коучинг-бізнес, а виконавчий директор каналу CNBC побачив її та зателефонував мені. Цей дзвінок привів до великої кількості зустрічей. Після місяців проб я уклала угоду щодо розвитку[2] з АВС та інтерактивним радіо-шоу на станції Sirius.
Звучить фантастично, але все було не так. Я була здивована, коли дізналася, що в більшості подібних угод обіцяють майже мізерну платню, а радіо платить ще менше. Насправді ж я була матір’ю трьох дітей, яка їздила раз у раз до Нью-Йорка, ночувала у своїх друзів у місті, потай консультувала своїх клієнтів, щоб зводити кінці з кінцями, просила допомогти з дітьми друзів і членів родини та робила все, на що спроможна, щоб все це встигнути.
Після декількох років зведення кінців із кінцями в медіа-бізнесі прийшов мій зірковий час. Я стала ведучою реаліті-шоу на каналі FOX. Я марила, що, ставши телезіркою, зможу в магічний спосіб вирішити одразу всі свої фінансові проблеми. Яке безглуздя! Ми зняли декілька епізодів шоу під назвою «Someone’s Gotta Go», і воно було внесене в програму каналу. Вмить моя кар’єра опинилася в глухому куті. Я отримувала платню, тільки якщо ми знімали шоу. Я стала безробітною і була обмежена десятимісячним контрактом, який не дозволяв мені шукати іншу роботу.
У цей час Кріс отримав ступінь магістра ділового адміністрування й відкрив зі своїм бостонським другом ресторан, де готував піцу з тонкою скоринкою. Спочатку все йшло чудово. З розташуванням першого ресторану вони влучили в яблучко: компанія отримала нагороду Best of BostonTM, багато локальних нагород, і піца була фантастична. Вони відкрили другий ресторан, за підтримки великої бакалійної мережі – оптовий ринок. Здавалося, ніби їхній бізнес процвітає. Однак баланс на рахунку показував, що ситуація почала виходити з-під контролю. Вони занадто стрімко розширилися.
