в очах
Ми не діти та граємо в ігри
І жоден з нас ще ні разу не програв
І наші бажання з тобою спільні
Як ліжко як кухня як книги
Хоча серце моє поділене
Одна половинка тобі
По праву
По призначенню
І за божественним хочу
Ти ж поруч
Ти ж рідний не з інстаграму
Не з соц мереж
• Коли він торкається мене я німію
Ціпінію від блаженства та ніжності
Від його рук
Від його поцілунків
І хочеться бути довершеною
Одягати сукні які підкреслюють ідеальний стан
Купувати підбори на яких так невпевнено і по-дитячому легко ступають на бруківку мої худощаві ніжки
Хочеться для нього стати повітрям нестерпно грайливим та до непритомності приємним
Хочу аби він божеволів коли я для нього роздягаюсь
Коли віддаю своє тіло і душу
Коли так вперто кепкую над його віком
(І зморшками навколо очей коли він посміхається)
І мабуть кожен із вас запитав би чому я поруч з ним ?
В мене від його посмішки тихокардією сердце б’ється
Для мене робити його щасливим здається скоро стане сенсом життя
Я обожнюю в ньому кожен міліметр не ідеальної душі та тіла
Кожну родимку та кожен не завжди вдалий жарт
І всі його звершення і падіння
Інколи навіть ніяковіння
Тому шо він ..
Моя радість
Моя душа
Моя слабкість / залежність /свобода
За яку я дякую Богу
• Я стала гірка
В мені війна
Ти моя ціль
Пройти тисячі миль
Зустріти сотні очей
Почути десятки "ні"
Тисячі "але"
Плювати на ваші поради
в серці "total yes!"
Б'ється наче титанове
Віками вироще "слухай тільки себе"
Я вперта наче пів планети баранів
/Без "табу" та "але"
Забираю все, що моє /
Якщо я хочу -
Тоді ти мій
До мізків кісток -
Емоції, голод, душа оголена … б'ється током
В тобі проростаю
Спокоєм та тишею
Пускаю коріння гармонії
В твоє серце
Я та з якою ти завоюєш більше аніж планету
• Іноді до щему
До судом
Та смутку
Твої слова як мікроби руйнують колоборації руху
Не надто найні сходи
І з тобою не вгору а тільки з глузду
Наркотична залежність
Червоні губи
Ти цілував її тіло
Вона
