style="font-size:15px;"> Горєлов М., Моця О., Рафальський О. Цивілізаційна історія України. К., 2005. С. 154.
54
Публікацію листа і його інтерпретацію див.: Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка X в. Ленинград, 1932.
55
Відейко М. Україна: від антів до Русі. С. 162–163.
56
Заходер Б. Каспийский свод сведений о Востояной Европе. М., 1962. С. 140–143.
57
Гумилев Л. Открытие Хазарии. С. 310.
58
Горєлов М., Моця О., Рафальський О. Цивілізаційна історія України. С. 156.
59
Літотис руський. С. 10–11.
60
Там само. С. 12.
61
Там само. С. 38.
62
Там само.
63
Там само. С. 85.
64
Там само. С. 125.
65
Там само. С. 160.
66
Там само. С. 52.
67
Уперше питання про існуванння Руського каганату було поставлено Степаном Гедеоновим 1862 р. Він вважав, що існування цього державного утворення між аварами й хозарами – незаперечний історичний факт. Див: Гедеонов С. Отрывки из исследований о варяжском вопросе. Записки Императорской Академии наук. СПб, 1862. Т. 1. Прил. 3. С. 105–106.
68
Древняя Русь в свете зарубежных источников. М., 2010. Т. 4. С. 19–20.
69
Древняя Русь в свете зарубежных источников. М., 2009. Т. 3. С. 47–48.
70
Тисяча років українській суспільно-політичній думці. К., 2001. Т. 1. С. 209.
71
Высоцкий С. Древнерусские надписи Софии Киевской XI–XIV вв. К., 1966. С. 49–52.
72
Грушевський М. Історія України-Руси. Т. І. С. 176.
73
Про антів та їхню державність див.: Відейко М. Україна: від антів до Русі. С. 15–18, 39–50.
74
Грушевський М. Історія України-Руси. Т. І. С. 176.
75
Відейко М. Україна: від антів до Русі. С. 140.
76
Прищепа Б. Погоринські міста в Х-ХІІІ ст. Рівне, 2016. С. 41–54.
77
Войтович Л. «Баварський географ»: спроба етнолокалізації населення Центрально-Східної Європи ІХ ст. Український історичний журнал. 2009. № 5. С. 12–34.
78
Цит. за: Якубович М. Велика Волинь і мусульманський Схід. Рівне, 2016. С. 18.
79
Річинський А. Старий город Волинь. Наша Батьківщина. 1938. Ч. 2. С. 38–49.
80
Головко В. Володимир-Волинський. Енциклопедія історії України: в 10 т. К. 2003. Т. 1. С. 620.
81
