час вчені, які зацікавили його винахідництвом, математикою, астрономією та іншими науками. Один із них – Бенедетто дель Аббано, що займався торгівлею і будівництвом різних механізмів. Інший – знаменитий математик і астроном Паоло Тосканеллі.
Десь так років за 18 до відкриття Америки Тосканеллі написав листа Христофору Колумбу, в якому надіслав йому карту для подорожі на Схід. Паоло у своєму листі доводив, що, якщо прямувати постійно на захід Атлантичним океаном, то можна потрапити до східних країн. І цей шлях не надто далекий. Лист став поштовхом, однією із причин, через які Колумб здійснив свою подорож на захід і відкрив Америку.
Дехто вважає, що Леонардо да Вінчі десь перед своїм тридцятиріччям теж учинив таку спробу. І цілком можливо, що саме він першим із європейців побував на Американському континенті. Хоча це й не доведено.
Щодо Тосканеллі, то він жив відлюдником, осторонь від пишного придворного панства та блискучого палацу Медічі, досить скромним та невибагливим життям. Однак Леонардо став його учнем. Старий учений розповів своєму молодому послідовникові все, що сам знав про закони природи. З цих бесід Леонардо отримав дуже багато нових, ще невідомих іншим людям, знань.
Проте хоча він і прагнув до знань усім своїм єством, але все ж таки залишався у душі художником.
– Чому Леонардо припинив відвідувати свого батька?
– Які вчені стали його наставниками в тогочасній Флоренції?
Розділ шостий, в якому ми знайомимося з Леонардо як із художником та дослідником людського тіла
Про талановитого молодого красеня-художника говорила вся Флоренція. Замовлення на картини сипалися йому одне за одним. У цей час да Вінчі створив «Портрет Джиневри де Бенчі», «Мадонну Літта», «Мадонну з квіткою», «Мадонну Бенуа», два «Благовіщення». Його зацікавленість наукою також добре видно в цих роботах. Проте науковий погляд Леонардо був водночас підходом митця. Малюючи квітку, він ніколи її не копіював. У його картинах природа зображена дуже детально. Вона створює атмосферу полотна.
Тепер, коли Леонардо нарешті міг працювати самостійно, кожен його крок в образотворчому мистецтві пов’язаний із нововведеннями. Він винаходить та використовує такі способи й техніку, яких раніше художники ніколи не застосовували. Кожна наступна картина ставала новим експериментом. До того ж в усіх питаннях: починаючи з тлумачення сюжету, часто давно відомого, та завершуючи застосуванням нових матеріалів і нового способу нанесення їх на полотно. Напевно, тому так багато його робіт залишилися незавершеними. Адже Леонардо постійно був чимось зайнятий, окрім живопису. Він увесь час захоплювався то одним, то іншим винаходом чи дослідженням.
Беручись до роботи над картиною, він неначе розпочинає новий проект. Винаходить новий спосіб і новий стиль її написання, створює нові фарби, пензлі, лаки для того, щоб зробити свою
