убогі (лат.).
79
Див. Пс. 39, 1.
80
Хоч і міг, але не написано, що так чинив (лат.).
81
Про [мученицькі] вінці (гр.).
82
Помилуй нас, Господи (лат.).
83
Поміч наша в ім’я Бога (лат.).
84
Який сотворив небо і землю (лат.).
85
Відповідно, Пс. 4, 1, Пс. 9, 2 і Пс. 113, 1.
86
Благословім Господа (лат.).
87
Дяка Богові (лат.).
88
Господи, відкрий мої уста, і вони зголосять хвалу Твою (лат.). Пс. 50, 17.
89
Ходіте заспіваймо (лат.).
90
Тебе, Господи (лат.).
91
Пс. 36, 2–4.
92
Господь, який є сяйво святості дивогідне… Зійшла вже зоря світла (лат.). Другий гімн міститься в збірці пісень «Carmina burana» (XIII ст.).
93
Вірую в єдиного Бога (лат.).
94
Зілля (гр.).
95
Природно, за своєю суттю (лат.).
96
Є на землі така домівка, що голос має гучний.
Сама домівка повна галасу, та мовчазний її господар.
Й обоє вони, і домівка, і господар, весь час у русі (лат.).
97
Див. Мт. 5, 37.
98
Край Африки (лат.).
99
Дзеркалом світу (лат.).
100
Діти Божі (лат.).
101
Святого Бенедикта (лат.).
102
Тут: Іди до дідька (спотв. фр.). Фарс «Убу-король» французького драматурга Альфреда Жаррі (1873–1907), якого вважають предтечею театру абсурду, починається власне зі слова merdre (насправді такого слова у французькій мові нема).
103
Діти Франциска (лат.).
104
Пресвітер Йоан — міфічна постать із середньовічних легенд, християнський правитель далеких східних країв. Його називали також християнським володарем Азії, правителем татар, імператором Ефіопії.
105
Стисле повторення (лат.).
106
Поетичними назвали їх казками, вони-бо оповідають не про речі дійсні, а про речі вигадані (лат.). З «Етимологій» Ісидора з Севільї.
107
Дурень у сміху підносить голос свій (лат.).
108
Іноді я сміюся, жартую, граюся, бо я людина (лат.).
