він собі приїхав аж до того царя, де його брат був. Цар дуже ся зрадував, що той панич його дочку добув звідтам. Справив йому весілля і віддав другу половину маєтку, а сам ся зістав при зятях.
А з ковалями йно тільки те, що вони те залізо продали.
Царівна-чарівниця і вдячні звірі
Був король і мав три дочки, і ті дочки були великі вже. Коли вони йшли купатися, то робилися гусками й летіли до ставу, бо то вони були злі духи. А був такий їден молодий хлопець, котрий хтів теї найстаршої шмаття забрати.
Одного разу, коли вони прилетіли до ставу, стріпнулися, і те пір'я з них ся повсипало, і з того зробилися сукні, шмаття. А той хлопець сидів за корчем і дивився, котре шмаття тої старшої. Як вони повлізали в воду купатися, виліз він з-за того корча і теї найстаршої шмаття взяв. Коли вони викупалися, повилізали з води, їх дві вбралося, молодша і середуща, а найстаршої не було шмаття. Тоди вона зачала плакати, і той хлопець почув, прийшов до неї і каже:
– Як ти за мене підеш, то я тобі шмаття те віддам.
І вона йому відказала:
– Піду, але віддай мені шмаття.
Хлопець віддав їй шмаття, і та зробилася гускою і втікла до свого дому. А він зачав наглядці йти за нею, де вона полетіла, і зайшов до її дому. Прийшов до неї і каже:
– Видиш, яка то ти! Я тобі шмаття віддав, а ти втікла, не хоч за мене йти!
Тоди каже її мати:
– Будеш в мене через три роки служив, ніц не будеш робив, то йно будеш мені три кобилки пас.
(А ті кобилки, то були ті дівки її, вона їх поробила кобилками).
І далі до него говорить:
– Видиш, які вони тепер мізерні, то за три роки маєш мені їх дуже повпасати, щоб були гладкі.
А коли хлопець ще йшов за нею, то здибав на дорозі лиса, що його пси кусали. Той лис просить його:
– Візьми мене оборони, то я тобі колись у пригоді стану.
Й взяв хлопець пси повідгонив, і вони побігли собі, а той лис казав вирвати з него один волосок і сказав до хлопця:
– Коли б тобі яка пригода була, то той волосок возьмеш запалиш, і той сморід піде по лісі, а я то зачую і до тебе прийду. Пішов хлопець далі, здибає, що вовки дуже кусалися. Кажуть до него:
– Розборони нас, то ми тобі колись у пригоді станем.
І він їх розборонив, і вони дали по одному волоскови, і кажуть:
– Як коли тобі буде нас тре, то ті волоски запалиш, і ми до тебе прийдем.
Пішов далі. Іде і здибає, що раки дуже на сонці печуться. Кажуть до него:
– Возьми, повкидай нас в воду, то ми тобі колись у пригоді станем.
І взяв він їх в воду повкидав, а ті не мали чим йому заплатити. Взяв рак свій вус відірвав, дав йому і каже:
– Коли тобі буде нас треба, той вус припечеш, то ми до тебе прийдем.
І вже коли він прийшов до теї баби і пігнав кобилки пасти, то вона йому наказала:
– Як мені їх ввечері додому не приженеш, то я тобі смерть зроблю.
Пасе хлопець ті кобилки, і взяв заснув
