Збірка друга «Душевні струни». Диана Ляшук
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Збірка друга «Душевні струни» - Диана Ляшук страница 1
Баба викинула мужика
Баба викинула мужика
І тепер живе одна,
Не знає вона що втратила
І година чорна її прийшла,
Бо мужик не захотів таку
Що красиву ззовні, а в душі- бридку.
Била і сварила- душу витрясла,
Бо в голові ума нема,
Чом же жінко ти його не берегла,
Мабуть тому що голова пуста!
Баба викинула мужика,
Бо в голові ума нема
І тепер живе одна,
Бо єдиного коханця і його не вберегла,
А те що залишилася з дитиною-не біда,
Бо вона на цей випадок запасного мужика припасла.
Боротьба
Все в наших силах змінити,
Треба тільки цього захотіти.
І все в житті здається не під силу,
Коли нема в душі нашій миру.
І боремося ми відчайдушно,
Так що в душі стає нам душно.
Не знаєм ми що робимо не так
І світ озлоблений на нас
За те, що боремось за добро й перемагаєм.
Життя таке і іншого не маєм
Й любов додає нам сили повсякчас
І це освітлює нам шлях.
Цінуємо ми життя-воно у нас одне
І знаєм —час випробувань пройде,
Заради цього боротьбу ведем
І з усією пристрастю життя вічного ждем.
Величайшая победа
Величайшая победа-это победа над собой,
Тогда ты знаешь что делать когда приходит Злой.
Победить негативные мысли и взять все под контроль,
Тогда твои одушевленные слова услышит немой.
В голове не должно быть негатива,
Только позитив и жди удачи срыва!
Мир должен быть внутри тебя,
Тогда весь мир пройдя,
В конце ключ к раю ты получишь
И жизнь вечную изучишь.
Весна в душі
Весна на вулиці-весна в душі,
Світить сонячним променем теплим променем по руці.
Вдихаю запах весни,
Свіжоскошеної трави,
Відчуваю смак в душі її неповторний,
Весни характер покірний.
Її ніжність що відчувається кожною клітиночкою тіла
І саме в цю пору ми чекаєм дива.
Прекрасна пора романтичних переживань
І нестримних бажань,
Коли все міняється,
Весною огортається
І чарує манить,
Спогадів ностальгію дарить!
Віддатися диву
Життя без самоствердження не уявляєм,
Природне штучним заміняєм,
Ми сила руйнівна а не творці
Й нажаль пізно доходять до нас істини прості.
Любов, віра й надія тяжко нам даються
І ждемо коли нам боги усміхнуться,
Самі не роблячи нічого для щастя свого,
Старатися для мрії-терпіти ми не можем того
І що вкінці ми дістаємо? А нічого!
А інші взагалі не знають чого хочуть від життя
І тягарем стоїть проблема ця,
Її здолати здається не під силу,
Та віддаємся нарешті диву
І все вмить доступним стає,
Лиш простягни руку і все-твоє!
Диво поряд-нам віднайти його треба
І мир в душі отримати з неба,
Неможливі мрії збудуться тоді,
Коли перестанем блукати у пітьмі.