Маруся. Василь Шкляр
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Маруся - Василь Шкляр страница 27
1
Апашник – курінь (місц.).
2
Будемо робили – будемо робити (гал. діал.). Тут і далі відхилення від мовних норм – згідно з галицьким діалектом.
3
Сальонка – вагон-салон.
4
Перекручена назва австрійського кулемета «Шварцлозе».
5
Кадюки – зневажливе від слова «кадети». Так селяни називали російських військових, яких багато було в армії гетьмана Скоропадського.
6
Ковмачка – картопляне пюре.
7
Парком – тодішня норма написання слова «партком».
8
Громніца (місц.) – свічка, яку вкладають у руки небіжчикові, щоб душа бачила дорогу до раю.
9
Отаман – військове звання в Галицькій армії, що дорівнює рангу майора.
10
«Люйс» – спрощена назва ручного кулемета системи Люїса.
11
Звягель – нині Новоград-Волинський.
12
Хедер – єврейська школа при синагозі.
13
Назва кутка в селі Горбулів.
14
Степка – приміщення в поліській хаті, де зберігають продукти харчування.
15
Етап – тут: запілля.
16
Твинчик – лейбик без рукавів (місц.).
17
Киргиз – порода коней.
18
Панорама – прицільний пристрій гармати.
19
Положиста корова – добра, молочна.
20
Шенкель – внутрішня частина ноги вершника від коліна до щиколотки, якою він корегує рух коня.
21
Будаївка – село, яке згодом злилося з Бояркою.
22
Куступеляни – айстри (місц.).