вартовий
Іще чого! Ну, то не пий зовсім!
Іди, вартуй, як сказано, на брамі.
2‑й вартовий
Який розумний!
3‑й вартовий
То мовчи та й пий,
коли дають.
2‑й вартовий п’є, фіал знов наповняють, і він переходить з рук у руки.
3‑й вартовий
Ну, що ж один фіал?
Марудно се, черги тієї ждати.
4‑й вартовий (сміється)
Хіба піди в Кассандри попроси
жертовних чаш. Он там вона, у храмі.
Голос Кассандри (з храму)
Вартуй, стороже!
1‑й вартовий
Бач, сама озвалась!
Пожди, царівно, хай спечем печеню,
тоді й тобі дамо.
Сміються всі.
3‑й вартовий
Ба, догадався!
(Здіймає з голови шолом, наливає вина й п’є.)
Чим не фіал?
За його прикладом інші роблять так само.
1‑й вартовий
Розумний, що й казати!
Ось і печеня, їжте, милі браття.
(Здіймає один шмат із списа і ділить мечем, кожному по шматочку.)
2‑й вартовий (їсть)
Сиренька, та дарма, аби гаряча.
Сінон Ось на перчину, трохи посмачи.
2‑й вартовий
Пектиме дуже.
3‑й вартовий
То вином пригасиш, –
амфора не мала!
4‑й вартовий
А як не стане,
добудем другу.
Їдять м’ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п’ють шоломами вино, дедалі помітно вино починає їх розбирати. Музики тим часом грають.
2‑й вартовий
Ви б іще співали.
3‑й вартовий
А ти?
2‑й вартовий
Та я за вами, сам не вмію.
Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі, кітарист підхоплює, інші вступають співом.
Над річкою сад-виноград повився,
ой саде-винограде!
Як буде йти до річки Левкотея,
обвий її, мій друже кучерявий…
1‑й вартовий
Ет, се нудна!
Кітарист А ти ж якої хочеш?
1‑й вартовий (співає без музики, недоладним речитативом)
Жінки гляди не гляди,
не вбережеш, дарма праця,
будь ти хоч богом олімпським,
мов кривоногий Гефест!
(Хитнувшись, спотикається і падає додолу. Мугикає ще разів два, мов пригадуючи.)
Мов кривоногий Гефест… кривоногий Гефест…
(Далі мовкне й засипляє.)
2‑й вартовий
От так весела пісня!
3‑й вартовий
На добраніч!
П’ють далі.
