Рятуйте!
За віщо він мене скарати хоче?
Зрадливо, силоміць я взята в Трою,
я бранкою нещасною жила,
щодня по ріднім краю сльози ллючи!
Ахейці нерішучо розступаються перед нею, але не відштовхують, коли вона чіпляється за кого з них, намагаючись заховатись під його щитом.
Менелай Ось кров Парісова на сім мечі
твоєї крові прагне!
Кассандра Ой Парісе!
Поліксена Мій братику!
Андромаха Нещасний!
Гелена (оточена молодими вояками; раптом згорда)
Чоловіче!
Ти справді хочеш покарать мене?
Чи ти на те пролив се море крові
за честь мою й свою, щоб тут прилюдно
ганьбить її й плямити самохіть?
То се такої шани дочекалась
цариця Спарти? Хто ж тепер повірить
цнотливості спартанок, як і цар
свою царицю зрадницею вславив?
(До вояків.)
Чи й ви, спартанці, на таке пристали?
Вояки-спартанці (що оточають Гелену)
Вона не винна! Богорівна жінка!
Даремне, царю, ти ганьбиш дружину!
Mенелай (до Гелени лагідно)
Пробач мені, – я запальний, ти знаєш…
Гелена (всміхається і простягає руку)
Я бачу, царю мій, ти не змінився.
Менелай простягає й собі руку до Гелени. Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скейську браму на поле; всі розступаються пред нею з гомоном подиву.
Андромаха Вона цариця знов, а ми – рабині!
Боги, де ж ваша правда?!
Кассандра Ха-ха-ха!
Одна з троянок (до другої)
Кассандра засміялась… Ой як страшно!
Від неї сміху я не чула зроду.
Кассандра (в нестямі, дивлячись, як язики полум’я грають по царських будівлях)
Сюди, сюди отих квіток огнистих!
Гранати зацвіли! Весільний час!
Чутно за сценою голос старої жінки, він заводить, ридаючи страшно, немов виє.
Поліксена (з жахом прислухається)
То наша мати!
Кассандра То весільна пісня!
Се мати дочок виряджа до шлюбу!
Кассандра все неправду говорила.
Нема руїни! Є життя!.. життя!..
Голос старої жінки розлягається дужче. Раптом його покривав хряск від падання будови. Заграва пожару заливає сцену.
Завіса
Діється в Елладі через довгий час після руїни Трої. Дім аргоського царя Агамемнона в Мікенах пишно заквітчаний знадвору, стежка від дверей до брами вистелена пурпурною тканиною.
На небі громова туча. Блискає часом, але дощу нема.
Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім.
Клітемнестра
