іронічно скривився.
– Я віддаю перевагу тим видам спорту, де треба перемагати суперника.
– Які ж ми амбіційні! – усміхнулася Сюзанна.
Захисник господарів поля вдало перехопив пас – і трибуни радісно заревли. Жінка нахилилася і прошепотіла Девідові на вухо:
– Лікар.
Він спантеличено зміряв її поглядом.
– Лікар, – повторила вона. – Скажи перше слово, яке спадає на думку.
Бекер на мить завагався.
– Словесні асоціації?
– Так. Це стандартний прийом в АНБ. Мені треба знати, з ким маю справу. Лікар, – суворо повторила вона, прискіпливо вдивляючись йому в очі.
Бекер стенув плечима.
– …лікар Гаус.
Сюзанна насупилася.
– Гаразд, тепер спробуємо ось це: кішка.
– К ишка, – випалив Девід.
– К ишка?
– Так. Котяча кишка, тобто кетгут. Бо чемпіони гри у сквош перетягують свої ракетки кетгутом.
– З тобою все зрозуміло, – розчаровано зітхнула Сюзанна.
– Тож який ти діагноз мені поставила? – поцікавився Девід.
Жінка на мить замислилася.
– Ти – інфантильний і сексуально пригнічений тип, схиблений на сквоші.
Бекер знов стенув плечима.
– Що ж, дуже схоже на правду.
І так тривало кілька тижнів. Сидячи за десертом у нічних ресторанах, Бекер ставив їй купу питань.
Де вона вчилася математиці?
Як вона опинилася в Агентстві національної безпеки?
Як їй вдається бути такою привабливою?
Сюзанна зашарілася й зізналася, що пізно оформилася як жінка. Коли їй було під двадцять, вона була худорлява, як незграбний підліток, та ще й вдягала ортопедичний корсет. Якось Сюзаннина тітка Клара зауважила, що Бог компенсував непоказність дівчини, обдарувавши її непересічним розумом. «То була завчасна компенсація», – подумав Девід.
Сюзанна пояснила, що її інтерес до криптографії проявився ще в середніх класах. Президент їхнього комп’ютерного клубу, високий та стрункий восьмикласник на ім’я Френк Гутман, надрукував їй любовного вірша й закодував його, замінивши літери цифрами. Дівчинка благала його розповісти, що то означало. Але Френк кокетливо відмовився. Тож вона взяла листа додому і вночі при світлі ліхтарика розгадала таємницю: кожна цифра означала певну літеру. Ретельно розкодувавши послання, вона з подивом побачила, як начебто випадкові цифри магічним чином перетворилися на прекрасну поезію. І тієї миті збагнула, що на все життя закохалася в шифри та криптографію.
Майже двадцять років по тому, здобувши диплом магістра математики в університеті Джонса Гопкінса й аспіранткою вивчаючи теорію чисел у Масачусетському технологічному інституті, вона написала докторську дисертацію на тему «Методи шифрування, протоколи й алгоритми для ручного застосування».
