не мусиш,бо ти ж мене сама причарувала
і звабила, як соловейко, співом.
Я не своєю силою прийшов…
Оксана (засоромлено і разом гордовито)
Боярине, до чого сії речі?
Мені їх слухати не випадає.
(Хоче йти.)
Степан (затримує її за руку)
Ні, ти не підеш так…
Оксана (вражена, вириває руку)
Се що за звичай?
Я не холопка з вотчини твоєї!
Степан (знищений)
Я не хотів образити тебе.
Запевне, вільна ти… Яка журба
тобі, що я поїду на чужину
з розбитим серцем, що коханий спогад
про зустріч милу обіллє отрута?
Тобі дарма, дівчино-гордівнице…
Хто я для тебе? Зайда, заволока…
Адже мене усюди так зовуть…
Ти завтра вже про мене й не згадаєш…
Оксана (спустивши очі)
Хіба ти завтра їдеш?
Степан
Що ж я маю
тобі тут очі мулити собою?
Оксана
Виходить, наче я тебе жену…
Я ще ж тобі не мовила ні слова…
Степан
Невже я маю ще й того діждатись,
щоб ти мені сказала: «Вибирайся»?
Оксана (збентежена, зриває з вишні листочки, кусає їх і розщипує в руках)
Який же ти чудний! Ну, що ж я мала
тобі казати? Я не звикла так…
Я інших паничів роками знаю
і ще від них такого не чувала…
а ти… недавно що приїхав…
Степан
Панно!
Ті паничі безжурно походжають
на щирому дозвіллі по садочках
та вибирають квітку для забави,
і тільки ждуть, щоб краще розцвілася.
А я ж як в’язень, що на час короткий
з темниці вирвався і має хутко
з веселим світом знову попрощатись
і розцвіту не має часу ждати.
Мені була б не для забави квітка,
я бачу в ній життя і волі образ,
і краю рідного красу. Для мене
куточок той, де б посадив я квітку,
здавався б цілим світом… Я забув,
що ти живеш на волі, що для тебе
привабного нема нічого там,
де я живу, і навіть буть не може…
Оксана (стиха, похиливши голову)
Чого ж ти так у тому певен?
Ти наче думаєш, що я вже справді
якась ростина, що в мені немає
ні серця, ні душі…
(В голосі злегка бринять сльози. Вона уриває.)
Степан (знов бере її за руку, вона не боронить)
Оксано, зоре!..
Пробач… я сам не знаю… я не смію…
(з поривом)
Ні, я не можу, я не маю сили
тебе зректися!
(Пригортає Оксану.)
Серденько, скажи,
чи любиш ти мене? Промов же слово!
Оксана
Хіба
