затримався ще на хвилину, вона таки вийшла би за нього заміж. Які пристрасті, думав я, це ж треба. Вже десь зранку чи навіть пізніше до мене дійшло, що чувак її просто розводив. Ну так, все просто – у неї не було проблем із документами, у нього вони були, єдиним варіантом для нього було одружитись. І він це розумів. І вона це розуміла. Лише я думав, що справа в гелуїні. Але ж вона завагалась, хай лише на мить, але завагалась, я це точно бачив.
На їхній побутовій шизофренії, котру вони дещо пафосно називають пристрастю, можуть працювати атомні станції, ця чорна кров, що переливається в акваріумах їхніх сердець, щороку заливає собою набережні й пляжі, лишаючи на асфальті кольорові нафтові розводи. Закохані моєї країни добивають одне одного своєю любов'ю, вони не здатні обмежитись любовними стосунками, їм і секс як такий не цікавий, під час сексу вони виривають одне одному язики і видавлюють очі, розрубують тіла коханих важкими різницькими сокирами, підливають отруту в спільний алкоголь, тому що померти вони мають лише разом, бо вони кохають одне одного і жити одне без одного просто не зможуть, тому їм простіше відразу перерізати одне одному горло бритвою, подарованою на день закоханих, і провадити далі свої розборки вже в пеклі, де їм ніхто не буде заважати. їх завжди можна виокремити з будь-якого натовпу, з них іде густий дим їхнього шаленства, вони цілуються до крові й прокушують своїм партнерам сонні артерії, жінки носять в своїх торбинках сатанинські амулети, а чоловіки тижнями не вимивають із-під нігтів жіночу кров, і я говорю собі: о, так – це мої співвітчизники, скільки я їх бачив, скільки спостерігав за ними, в їхньому житті ненависть так дивно межує з любов'ю, що я вже давно перестав для себе їх розрізняти, я нічого не знаю про політичні настрої чоловіків і жінок у моїй країні, я знаю лише про їхні депресії та приступи активності, тоді вони багато на що здатні, і я не заздрю тому, хто спробує ці депресії лікувати. Тому що вони зраджують одне одного від неможливості висловити свою ніжність і народжують дітей від неможливості вчасно спинитись, тому що вчасно спиняються ті, кому є що втрачати.
Найгірше те, що вони по-справжньому залежні одне від одного. Я пам'ятаю іншу історію про іншу прикольну пару, він перевозив через польський кордон наркотики, попросив її допомогти, вона погодилась, очевидно, це теж була пристрасть, бо як це інакше назвати, вона сховала все в своїй косметичці й спокійно перевезла, а він, щойно вони приїхали на місце, просто кинув її, себто викинув разом із усіма її речами. Коли вона вже звалила і його почало ламати, він сказав собі приблизно таке: нічого, сказав він, нормально, я все розрулю, у мене все є з собою. І почав шукати свої наркотики. В цей самий час вона перетинала польський кордон у зворотному напрямку, ніжно притиснувши до серця свою косметичку.
Лукойл
Коли приходить великдень і небо стає прихильнішим до нас,
і всі напружуються – мовляв, великдень, аякже,
тоді
