Скоропадський як «приватна людина» розмовляв із французами? Скоріше це була «справа державного заколоту» з метою зриву переговорів української делегації з німцями та повалення есерівського уряду. Скоропадський наполегливо пропонував французам підтримати його план перевороту. Можливо, генерал умовляв французів погодитися на використання підконтрольних Антанті чехословацького та польського корпусів для розгрому київських соціалістів. Ці іноземні корпуси розташувалися поблизу Києва і могли блокувати столицю.
У Центральній Раді підозрювали Скоропадського у змові проти республіки. Скоропадський констатував, що агенти українських спецслужб стали «…стежити за мною та французами». До французької орієнтації відставного генерала підштовхували масони та близький до французької військової місії Сергій Моркотун, що, за свідченням Скоропадського, «…заявляв себе українцем поміркованих поглядів» та «…був утаємничений і в наші плани притягнути до спільної акції проти більшовиків польський корпус і чехословаків». Скоропадський вказує на Моркотуна як на творця організації «Молода Україна», але не уточнює «профілю» цієї організації… Ту ж саму назву – «Молода Україна» – мала і київська масонська ложа, у якій перебували Моркотун і Скоропадський. Взагалі С. Моркотун відіграв значну роль у житті Скоропадського. Скоропадський вважав Моркотуна власним секретарем, але роль останнього була інша. Моркотун, як «достойний майстер» ложі Святого Володимира – масон 18-го ступеня, засудив Брестський мир, IV Універсал та запрошення австро-німецьких військ до України. Скоропадський твердив, що Моркотун «…прекрасно знав французьку місію, постійно в них бував і, очевидно, мав їхню довіру». Моркотун передавав Скоропадському запрошення – «…французи просили мене зайти до них на конспіративну квартиру». У 1918-му Моркотун став «великим майстром» Великої ложі України «Об'єднаних слов'ян».
Поки Скоропадський готував змову, в Україні відбувалися доленосні події. На Лівобережжі війська більшовиків швидко рухалися на Київ. До 17 січня 1918-го війська УНР на Лівобережжі були розгромлені, на Правобережжі республіканці зазнали невдач… Частинам 2-го більшовицького корпусу вдалося захопити Вінницю та Вапнярку. 16 січня робітники підняли повстання у Києві, червоногвардійці з Подолу ввірвалися у центральну частину міста і підійшли до будинку Центральної Ради. Наступного дня повстанці прорвалися на Хрещатик і знову наблизились до будинку Центральної Ради. 18 січня прем'єр Винниченко розпустив свій кабінет, надавши право лідеру есерів В. Голубовичу формувати нову Раду міністрів. Тоді ж був прийнятий есерівський «Земельний закон», за яким ліквідовувалося право власності на землю, а земельним комітетам надавалося право зрівняльного розподілу всієї землі. Есери затвердили закони «про скликання Українських Установчих зборів 2 лютого 1918 р.» і «про підписання сепаратного миру з германцями у Бресті».
У відповідь на
