забилось сильніше і вона мимоволі відповіла йому щасливою посмішкою.
– Скуштуй.
Він присів біля неї і торкнувся ягідкою її вуст, а потім нахилився і поцілував. Тілом розлився жар, вона дозволила покласти себе на плед, торкатись волосся, талії, стегон…
Десь далеко, врізаючись у звуки лісу, загальмував автомобіль, почувся удар. Вона відчула, що чоловік відпустив її і відкрила очі. Він нависав над нею на витягнутих руках і дивився з таким болем, що їй захотілось обійняти його, заспокоїти. Вона простягнула до нього руку і усвідомила, що його обличчя змінюється: ніс і ліва половина перетворились у криваве місиво. Крапля крові, повільно набухнувши, впала їй на щоку. Вона закричала…
Леся сиділа на ліжку обіймаючи коліна і тремтіла. З відкритої кватирки віяло холодом, але вона знала, що трусить її не від цього. Серце калатало, волосся вологими пасмами падало на обличчя, а сорочка прилипла до спини.
Леся тремтячими пальцями торкнулась щоки і мало не скрикнула, згадавши краплю крові із сну – обличчя було мокрим. З горла вирвались глухі схлипи і лише тепер вона зрозуміла, що плаче. Леся вхопила подушку і розридалась, притискаючи її до обличчя.
Нащо я це зробила? Бабуся попереджала про наслідки. Що ж буде далі? А якщо він буде приходити кожної ночі? Я збожеволію. Як холодно…
Леся встала з ліжка і підійшла до вікна. Вставши на кінчики пальців, вона дотягнулась до кватирки, закрила її і завмерла, дивлячись надвір. Вздовж вулиці світили ліхтарі, падав густий сніг і не здавалось, що надворі ніч. Поступово вона заспокоїлась і їй навіть стало смішно із своїх страхів. Насправді все просто – вона перенервувала під час ворожіння, заснула за столом і від незручної пози їй наснилося все те незрозуміле. А подружки! Замість того, щоб заспокоїти, самі впали в істерику, налякали її ще більше і, як наслідок, страшний сон.
Леся на мить заплющила очі і знов побачила криваве, спотворене обличчя. Вулицею промчало авто, буксуючи у глибокому снігу і Леся майже застрибнула у ліжко, їй знов стало страшно і холодно. Вона посиділа кілька хвилин, заспокоюючи дихання, а тоді лягла, скрутилась калачиком і накрилась ковдрою так, що стирчав лише ніс.
Серпень 2002
Леся стояла біля вікна, насуплена, із схрещеними на грудях руками. Вона досі не вірила, що Ярина не жартує.
– Навіть не думай! Славік мене приб’є, якщо дізнається. Навіть гірше – він мене морально доколупає.
– Та звідки йому взнати? Він такий зайнятий роботою, що на тебе часу майже немає, а лазити по сайтах знайомств – тим більше.
Леся згадала про каву, яку залишила на кухні настоятись і вирішила, що це привід втекти від розмови. Може Ярина правильно зрозуміє і відчепиться.
– Зараз прийду.
На кухні вона повільно розмішала ложечку цукру в горнятку, вдихнула аромат і повернулась у кімнату. Ярина сиділа на дивані, закинувши ногу на ногу і очікувально дивилась на неї. Леся зітхнула і вирішила змінити тактику:
– Яра, ти завжди намовляєш мене на якийсь прикол, а розгрібаю
