повелося: відведу сьогоднішній день для розбірок з милими, а завтра візьмуся за підготовку до подорожі, вирішив я, і почав налаштовуватися на розмову з Ніною.
Я вийшов з метро на Хрещатику і підземним переходом попрямував до зупинки тролейбуса, що мав мене везти до місця зустрічі з Ніною. Підбираючи до купи вагомі аргументи для розмови з нею, я так зосередився, що від несподіванки мало не гепнувся на бруківку, коли хтось темпераментно обхопив мене зі спини.
– Вітосику! Ой, як славно, що я тебе зустріла! Я вже думала, що з нудьги подохну. Бо з цими дебілами, точно можна здохнути! – заторохтіла Альона.
Вже й не згадаю, за яких обставин познайомився з цією десятикласницею без гальм, але мороки від того знайомства зазнав чимало. Енергії дівчини цілком вистачило б на десятьох, та нікому було направити її у потрібному напрямку, тому й розкидалася щедро нею у всі боки.
Ледве вдалося віднадити її від відвідин мене на роботі. Вона завжди з’являлася близько опівночі. Щоб дістатися до холодильно-компресорного цеху, де я працював, їй потрібно перелізти більш ніж двометрову огорожу, що оточувала плодоовочеву базу. І що цікаво, за нею завжди тягся хвіст з кількох недоростків. Вони слугували капризі у всіх її забаганках. Це ж треба?! Допомагати подружці перелазити через огорожу для побачення з суперником і терпляче чекати повернення.
Юній, швидковизрілій екстремальці подобався секс, при тому у найнесподіваніших місцях. На роботі, вона тягла мене до цеху де її стогони та зойки ледве притишував неслабий шум компресорів. Видумщиця навіть примудрилася звабити мене у роздягальні бази де я тренувався з веслування. Ми тоді заледве встигли, хоча я не впевнений, що вона отримала б менше кайфу навіть при наявності несподіваних глядачів.
Незрозуміло, чим я припав Альоні до душі, проте дійшло до того, що вона мало не завалила екзамени за десятий клас. Очевидно лише тоді, заклопотані собою батьки згадали, що мають дитину. Не бачились ми кілька тижнів. Потім вона повідомила, що зі школою повний порядок і вона вже одинадцятикласниця.
Дівчина, чи її свита, очевидно, якимось чином слідкували за мною. Варто прийти мені з роботи – і вона могла з’явитися будь-якої миті. Наші відносини були легкими і ні до чого не зобов’язували. Їх навіть Горошина не відчувала. З цим дівчиськом ми об’їздили на моторолері майже всі околиці Києва: пляжі, кафешки, парки. Проте, її феєрична натура була не для мене.
– Вітосику! Напевне ти вже забув мій вигляд, а я обновилася. Ось, поглянь, який модерновий прикид! – Альона забігла наперед мене. Я мало у друге не осів на підлогу: навпроти мене стояло густо, без смаку розмальоване юне створіння. З голови дівчини, в різні боки, стирчало безліч тоненьких кісок. Додавали безладу потерті й подерті джинси, що, проте, ефектно відтворювали її звабливі форми. Завершувала дикий букет, кофтина з візерунками незрозумілого кольору, зв’язана вузликом на животі. – Ну, як? Це з Франції, тітонька підкинула. – Показала пальцем і поглядом на «модерновий прикид» .
Я лише
