style="font-size:15px;"> Яра витягнув з кишені невеличкий предмет. Мітелик не зміг роздивитися, що воно таке. Він чув лише, як Яра коротко переповідає історію вбивства Боба. Мольфар, усупереч сподіванням компаньйонів, навіть не подивився на «емпіричну підставку». Він щось тихо пояснив Ярі. Валерій Петрович з тих пояснень почув лише слово «оберіг». Яра подякував старому і дав знак Мітеликові рушати за ним. Син артилериста був розчарованим. Він чекав на довгі шаманські ритуали, на мандрівку до таємних гірських вівтарів, а чаклун обійшовся лише трьома реченнями.
На зворотному шляху старший консультант не наважувався розпитувати Яру про мольфарів присуд. Він намагався не відставати від компаньйона і йому це дивом вдавалося. Може, тому, що друг дитинства стишив темп. Метрів за п’ятдесят від джипа Яра зупинився. Він дав знак Мітеликові не шуміти, довго стояв за великою брилою і до чогось дослухався. Потім обережно наблизився до «лендкрузера», з кишеньковим ліхтариком оглянув землю навколо авта. Він уважно роздивився під днищем і вивчив мікроскопічні грудки землі, що поприлипали до дверцят. Тільки після цього Яра вимкнув сигналізацію, відкрив капот, подивився моторове начиння. Закінчивши процедури, він забрався до салону.
– Все так серйозно? – спитав Мітелик, якому передалася тривога компаньйона.
– Якось я бачив, як вибухає авто, – повідомив Яра. – Шматки пасажирів розпердолило на двісті метрів.
– Ти раптом не кілером підробляєш?
– Я кілерів по цигарки посилаю.
– Разом із головними конструкторами?
– Ні, окремо, – розсміявся Яра, і той його сміх не сподобався синові артилериста.
– Що сказав старий? – спитав він.
– Ті муделі не знайшли реліквії. Її там не було.
– Він навів якісь аргументи?
– Він сказав, що реліквії такої сили є могутніми захисниками своїх господарів. Якби реліквія у момент вторгнення перебувала у квартирі, Боб з Ірою не загинули б.
– Ти в це віриш?
– А чому я маю у це не вірити? – око Яри затертим срібляком подивилося на Мітелика. – Чому, брате?
– Але твій мольфар навіть не подивився на ту річ, яку ти йому привіз.
– Йому не треба було дивитися. Для нього все відразу стало ясним. Ясним, як Божий день. Втикаєш, брате?
– Ні, не втикаю.
– Ти атеїст.
– Я не атеїст. Але між вірою і забобонами є різниця. Я у цю хрєнь містичну не вірю.
– Яка різниця?
– Тобто?
– Ну, яка є різниця між вірою і містикою?
– Віра – це зв’язок людини з Богом.
– А містика – не зв’язок?
– Ні.
– Чому?
– Бо передбачає віру у різну хрєнь. У духів, сили усякі…
– Значить, передбачає віру?
– Але ж іншу.
– Чим іншу?
