ні мати.Щоб не ждали сина з войни
Ні отець, ні мати.
Засумуй, трембіто,
Та на все Поділля,
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.
Засумуй, трембіто,
Що галицька сила,
Та від Збруча по Славуту
Трупом застелила.
Та від Збруча по Славуту
Трупом застелила.
Ірчик (Мирославу Ірчанові)
Чи є в світі краща зірка, як кохана моя Ірка,
Чи є в світі де царівна, щоб була така чарівна.
Приспів:
Гей, гей, Ірчик, Ірчик, личко в тебе як папірчик.
Чи є в горах краща квітка, як Ірчанова сусідка?
Чи є в раю де дзвіночок, як сусідки голосочок?
Приспів.
Поцілує, як ангелик, затанцює, як метелик,
Приголубить, як голубка, але тільки свого любка.
Приспів.
В неї коси золотисті, як на сонці води чисті,
В неї устонька – коралі, і так далі, і так далі.
Приспів.
Лети, моя думо
Лети, моя думо, в вечірню годину
Далеко-далеко звідсіль.
Лети, моя думо, у тую хатину,
Що слухає казки топіль.
У хатці жила там дівчина кохана,
А, може, живе – поклонись!
І скажеш їй слово болюче, як рана,
Що я вже не той, що колись.
Що гасне мій погляд і тихне мій голос,
І скиби зорали чоло,
Що з волі й неволі посивів мій волос
І терня у серце вросло.
І шепнеш їй, думо, хай душу роздружить,
А серцеві скаже: «Корись!»
Хай дармо не б’ється, хай марно не тужить,
Бо я вже не той, що колись.
Мав я раз дівчиноньку
Мав я раз дівчиноньку чепурненьку,
Любу щебетушечку, рум’яненьку.
Приспів:
Гей, гей, га, уха-ха,
Дівчино, рибчино молода!
Посилав я старостів у неділю,
Думав, погуляємо на весіллю.
Приспів.
Мали повернутися з рушниками,
Але повернулися з гарбузами.
Приспів.
Всьому супротивився батько рідний,
Бо вона багатая, а я бідний.
Приспів.
Думав я втопитися з тої злості,
Та вода холодная, ломить кості.
Приспів.
Мій край
Україна – край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де
