Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник). Отсутствует

      І до любови накликає

      Чарівниченько-соловій.

      А місяць срібний розтягає

      Чарівну пряжу мрій.

      Там при окопах на долині

      Стоїть поручник молодий.

      Йому щохвилі вилітає

      Зітханнячко з грудей.

      «Спи, дівчино, спи, кохана,

      Злоті мрії-сни.

      І про мене, голубонько,

      Не забудь спімни».

      А там у Львові музики грають,

      Танець жваво йде.

      Дівочі очі як зорі, сяють,

      Любка всім вперед веде.

      І усміхається чарівно,

      І клонить голову на грудь.

      А сотник просить, сотник молить:

      «Кохана, не забудь».

      Сіріє ранок, світла гаснуть,

      Тяжіє сонна голова.

      А сотник шепче ще до вушка

      Прощальнії слова.

      «Спи, дівчино, спи, кохана,

      Злоті мрії-сни.

      І про мене, голубонько,

      Не забудь спімни».

      Ударив гранат, як грім гримучий,

      Землю розгорнув.

      Збудив окопи і ліс дрімучий,

      І ставок, що вже заснув.

      Там при окопах на долині

      Лежить поручник молодий.

      Йому потічком випливає

      Червона кров з грудей.

      І знову стихло все довкола,

      Ставок заснув, здрімнувся ліс.

      А тільки вітер по соснині

      Зітхання тихо ніс.

      «Спи, дівчино, спи, кохана,

      Злоті мрії-сни.